Чому Рада зволікає з прем’єром?

Політичні торги продовжуються. Верховна Рада знову не внесла в порядок денний голосування за нового прем’єра. Черговий день «Х» призначено на четвер. Депутати сподіваються, що до цього часу всі питання будуть зняті і країна таки отримає нового главу уряду.

Тим не менше, за інформацією джерел «Дня», на вечір понеділка, кандидатура глави уряду та формування парламентської коаліції були остаточно узгоджені. Новим прем’єром повинен був стати лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк. Місця в Кабміні мали отримати і представники Майдану: Ольга Богомолець — посаду міністра охорони здоров’я, «голос Майдану» Євген Нищук — міністра культури, співачка Руслана — міністра молоді та спорту, Сергій Квіт — міністра освіти.

Натомість імена тих, хто очолюватиме економічний, промисловий та енергетичний блоки уряду тримали у таємниці. Квота на ці відомства мала «Батьківщина», а погодження кандидатур відбувалося з урахуванням побажань колишніх регіоналів. Без останніх парламентська коаліція неможлива.

«Досвід «Батьківщини» та Партії регіонів у економічному секторі продемонстрував, що не все там було так добре, — розповів «Дню» один із «ударівців», який побажав залишитись інкогніто. — У новий уряд їхніх представників вносити не бажано».

Співбесідник також зауважив, що очолити міністерство економіки пропонували народному депутатові від «УДАРу» Віктору Пинзенику. Утім, останній — не погодився після того, як йому відмовили в бажанні стати керівником Національного банку України. Таким чином входити в склад нового уряду «УДАР», як і тоді, коли Президентом був Віктор Янукович, за нашою інформацією, не буде. Головна ставка команда Віталія Кличка — на майбутні президентські вибори.

На ранок вівторка плани новоспеченої влади були порушені — майданівці висунули свої вимоги до уряду народної довіри і зажадали попереднього узгодження всіх кандидатур із суспільством. Серед критеріїв — досвід роботи в галузі мінімум 7 років (за винятком МВС, СБУ, Міноборони), на керівних посадах — мінімум 5 років, непричетність до порушень прав людини, відсутність інформації про корупційну діяльність.

До такого ходу подій вчорашні опозиціонери були не готові. Як виявилося, декілька узгоджених кандидатур міністрів не відповідали вимогам Майдану. А за суєтою кулуарних домовленостей та розподілу владного пирога політики зовсім забули дізнатися думку людей, які, власне, і привели їх до влади. Нового вибуху суспільного невдоволення депутати побоялися і від гріха подалі вирішили зачекати.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Уже вчора у Раді депутати один перед одного заявляли про необхідність узгодити проект нового Кабінету міністрів із Майданом. В унісон з «УДАРом», «Свободою» та «Батьківщиною» про це заговорили і позафракційні депутати. «Ми не претендуємо на жодні посади у владі, — відразу сказав «Дню» один із лідерів неформальної депутатської групи «Соборна європейська Україна» Ігор Єремеєв. — Спочатку Кличко, Яценюк і Тягнибок повинні запропонувати Майдану список нового уряду і отримати на нього добро від українського народу. Якщо це відбудеться, ми підемо в коаліцію і підтримаємо рішення суспільства».

Цієї ж думки притримується і керівник нещодавно сформованої депутатської групи «Економічний розвиток» Анатолій Кінах. «В умовах нинішньої недовіри суспільства до влади сформувати новий уряд вкрай складно, — коментує «Дню» екс-регіонал Кінах. — Необхідно тримати баланс. З однієї сторони, це повинні бути професійно підготовлені люди, а з іншої — вони повинні користуватися необхідною підтримкою з боку суспільства. Пошук балансу непростий, але ситуацію в країні слід якнайшвидше взяти під контроль. Думаю, у четвер-п’ятницю коаліцію буде сформовано, а питання уряду — проголосоване».

Натомість депутат від Партії регіонів Сергій Тігіпко більш відвертий у своїй оцінці ситуації з Кабміном та ефективності роботи нової влади. «Колишня опозиція ділить між собою посади, — говорить «Дню» Тігіпко. — Вони говорять, що країна в небезпеці, але найважливіший крок для стабілізації ситуації досі не зроблено — формування нового уряду. Це — їхня справа. Ми голосували за призначення голови СБУ, Генпрокурора, Уповноваженого Верховної Ради в МВС, але зараз чинна влада реально затягує час. У всіх них різко включилися особисті вузькопартійні інтереси». «Привести до влади непрофесійних людей, які ставлять свої інтереси вище державних не можна. На жаль, тепер якраз це і відбувається», — підсумував Сергій Тігіпко, який до недавнього часу представляв більшість у Верховній Раді і також є відповідальним за нинішню ситуацію в країні.

«Хіба в партіях немає профі? Хіба ми не маємо права очолювати міністерства? — нервово заперечував «Дню» один із депутатів від «Батьківщини». — Це все — палки в колеса від тих, хто хоче до влади. Усі ж знають, що громадський сектор контролює Сергій Льовочкін. От і додумайте, кому потрібні розмови про начебто узурпацію влади «Батьківщиною».

На запитання про те, що раніше опозиція пропонувала створити технократичний уряд, який би представляли позапартійні професіонали, а зараз про це вже й не згадує, співрозмовник відповів, що ситуація змінилася, а «Батьківщина» й так пішла на поступки. «Знаєте, чого нам коштувало відмовити Юлію Тимошенко йти на пост прем’єра або балотуватися на виборах Президента? — сказав у розмові з «Днем» один із давніх соратників екс-ув’язненої. — Ми розуміємо, що ситуація в країні змінилася. Люди стали іншими. Дайте змогу і нам себе показати».

Про те, як нині «показує» себе нова влада, у кулуарах ВРУ вже ходять легенди. Депутати нарікають на наступ «людей Турчинова» та брутальне захоплення всіх важливих посад представниками ВО «Батьківщина». Позафракційні ж народні обранці жаліються, що, мовляв, уже екс-члени Партії регіонів намагаються їх «купити» для входження в свою групу. Розгул політичної корупції і далі стає основним фактором роботи парламенту. Зміна прізвищ не змогла трансформувати систему. Принаймні поки що. «З одного боку, діями політиків керує спокуса грошей, з іншого — сьогодні перед ними виникло питання власного самозбереження, — сказав «Дню» позафракційний народний депутат Сергій Міщенко. — Майдан може їх «розірвати» і винести як попередню владу. Затягування часу відбувається саме тому»...

Рада звернулася до Трибуналу

Володимир ВАСИЛЕНКО: «Я оцінюю це рішення позитивно»

Український парламент звернувся до Міжнародного кримінального суду з проханням притягнути до відповідальності Віктора Януковича, Віталія Захарченка, Віктора Пшонку та інших посадових осіб за злочини проти людяності. За це рішення у Верховній Раді проголосували навіть регіонали — в цілому 324 голоси. Мова йде про скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які привели до особливо тяжких наслідків і  масових вбивств українських громадян під час мирних акцій протесту в період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р.

Під час обговорення цього питання в залі виникла суперечка щодо того, кого ще з колишніх посадовців треба включити в цей перелік. Лунали прізвища Клюєва, Арбузова, Азарова та інших, які, за словами депутатів, віддавали злочинні накази. Спікер ВР Турчинов натомість сказав, що список потім буде поповнений прізвищами тих людей, провину яких буде доведено. Побачимо. Ще одне питання — чому не ратифікували Римський статут міжнародного кримінального суду? Той же Турчинов відповів, що цей документ (зареєстрований законопроект депутатом від «Батьківщини» Москалем) опрацьовується і на найближчих засіданнях буде внесений на розгляд у ВР.

Про деталі ухваленої заяви депутатами розповідає Володимир ВАСИЛЕНКО, доктор юридичних наук, професор НаУКМА, Надзвичайний і Повноважний Посол України, суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії:

— Я оцінюю це рішення позитивно. Справа в тому, що відповідно до п. 3 ст. 12 Статуту Трибуналу, держава яка не ратифікувала цей документ, може звернутися з одноразовим зверненням про визнання обов’язкової юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо конкретних осіб, злочинів в конкретний період часу. Рішення парламенту відповідає і статуту, і практиці Міжнародного кримінального суду. Але це не виключає необхідності ратифікувати статут. Для цього Україні потрібно робити з додержанням всіх вимог Конституції і нашого законодавства, зокрема, і рішення Конституційного суду. Ратифікація статуту Міжнародного кримінального суду означає, що держава визнає обов’язкову юрисдикцію суду щодо злочинів, які чиняться його громадянами. Це карт-бланш, який поширюється на всі види злочинів проти людяності (геноцид, воєнні злочини, акти агресії), які були вчинені як до набуття статутом чинності (1 липня 2002 року), так і в майбутньому.