Демонополізація більшості
Спікер парламенту Іван Плющ також оголосив про розпуск фракцій Селянської партії та «Громади», які нараховували відповідно 11 і 12 народних депутатів. Однак якщо розпуск «селян» і «Громадовцев» прогнозувався давно, то створення групи «Солідарність» є, без сумніву, новиною №1 відразу за кількома параметрами.
Передусім виявилося, що переговори про об’єднання «селян», які перебувають на межі розколу, з депутатами-мажоритарниками із фракції СДПУ (о) тривали понад три тижні. При цьому, зі слів лідера новоствореної групи Петра Порошенка (колишнього члена політбюро СДПУ(о)) керівництво партії було проінформоване про намір окремих депутатів фракції вийти з неї за один день до виходу, а дискусія між «розкольниками» і керівництвом фракції була дуже довгою. І можна припустити, що вельми важкою. Ще б пак, уперше зазнала втрат СДПУ(о) — одна з трьох так званих фракцій-переможців. Безумовно, Петро Порошенко і лідер фракції об’єднаних соціал-демократів Олександр Зінченко спробували зберегти обличчя, заявивши про те, що вихід із фракції СДПУ(о) частини депутатів і їхня участь у створенні нової депутатської групи не означає ідейних розбіжностей.
Проте можливо, що нову депутатську групу задумували як своєрідну противагу нинішнім трьом фракціям-лідерам — СДПУ(о), «Відродження регіонів», «Батьківщина». До речі, оскільки сьогодні заведено ледь не у всьому вбачати «руку Банкової», нагадаємо, що адміністрація Президента при створенні «Солідарності» якщо й не виявляла явної зацікавленості «за», то принаймні не демонструвала нічого «проти».
Хоча пан Зінченко не дав прямої відповіді на запитання про можливості приєднання СелПУ до блоку партій СДПУ(о) та Демократичний союз на майбутніх парламентських виборах, «Солідарність» здатна виконати роль «коридору» для приєднання до більшості некомуністичних лівих, які не можуть йти до «олігархів».
«Конструктивна позиція» селянської партії з питання приєднання до парламентської більшості була відзначена керівниками більшості ще до повернення переможців-більшовиків до сесійної зали. Однак шлях переходу з табору переможених до табору переможців виявився доволі довгим і важким. Загроза розпуску фракції, звісно, була додатковим каталізатором прагненню селян досягти «розумного» компромісу. Хоча зберегтися як парламентська структурна одиниця, судячи з усього, не було метою фракції. Оскільки вони могли б скористатися допомогою комуністів, які одного разу вже врятували фракцію СелПУ від розпуску, поділившись своїми депутатами. Швидше, навпаки, керівництво фракції знаходило шляхи приєднатися до переможців, по можливості зберігаючи обличчя.
Хоча можна припустити, що хтось об’єктивно зацікавлений у зменшенні впливу фракцій СДПУ(о). (Принаймні так у кулуарах деякі спостерігачі розцінювали появу нової групи.) До речі, в інтерв’ю кореспонденту «Дня» два тижні тому Михайло Сирота говорив, що найближчим часом у більшості почнеться перегрупування сил. Прогноз виявився слушним.
Самі «солідарні» заявляють, що їхня чисельність найближчим часом збільшуватиметься. Як сказав лідер нової групи, зараз йдуть переговори з депутатами-мажоритарниками й найближчим часом лави групи можуть поповнитися. Він також заявив, що партія займатиме лівий центр політспектру. І, зрозуміло, «пастиметься» на електоральному полі соціалістів Олександра Мороза. А з іншого боку, керівництво СДПУ(о) теж неодноразово заявляло, що збирається займати позицію, лівішу від центра. Виходить, що нова група «пастиметься» й на їхньому полі. То ж поки що запитань більше, ніж відповідей. Проте керівники «Солідарності» впевнені, що зуміють зайняти вагоме місце у новому парламентському розкладі і впливати на прийняття рішень.
