Держава «прощає» нелегальні прибутки

З його слів, амністія, передбачена як одноразова міра, поширюється на всі прибутки громадян, не включені до податкової декларації, незалежно від часу їх приховання. Задекларовані кошти, що перебувають як в Україні, так і за її межами, повинні бути перераховані на рахунки банків України. Легалізацію прибутків, з яких не виплачувалися податки, буде обмежено часовими рамками: на думку В. Жвалюка, такий період може становити 2-3 місяці. Виведені з «тіні» прибутки потрапляють під спеціальний режим оподаткування, при цьому податкова ставка не може бути вищою від прибуткового податку для громадян (В.Жвалюк вважає реальною ставку до 10%). Ті, хто легалізував свої прибутки, звільняються від відповідальності за порушення податкового законодавства, а задекларовані ними прибутки за будь-яких обставин не підлягають конфіскації. Однак цей захід, підкреслив В.Жвалюк, не поширюється на осіб, відносно яких порушено кримінальну справу або їх майно перебуває під арештом або конфіскується. Указ забороняє правоохоронним органам вимагати від фізичних осіб, що скористалися амністією, надання інформації про походження їх прибутків. Посадові особи банківських установ і органів влади зобов’язані зберігати в таємниці всю інформацію про легалізовані доходи.

В. Жвалюку важко було навіть приблизно оцінити суми, які можна буде ввести до легального сектора. При цьому він послався на високу ефективність цього заходу в зарубіжних країнах: в Ірландії (1988 р.) амністовані кошти становили 2,5% від ВВП, в США (1982–1997 р.р.) — $2,1 млрд., в Індії (1997 р.) — $2,5 млрд. За словами В. Жвалюка, приблизно 40–42% українських підприємців схвалюють ідею легалізації тіньового капіталу, що, судячи з усього, дозволяє податківцям з оптимізмом подумувати про «засіки» тіньової економіки.

На підготовку відповідного закону і представлення його до Верховної Ради урядові відведено місячний термін.