До звірів — по-людськи

Щозими учасники туристично-екскурсійного гуртка, який діє при луцькій 23-й школі, відвідують ліс зі щедрими дарами для його мешканців. Якщо у перший свій візит діти везли лісовим звірам цукерки, банани та яблука, то нині вже добре знають, що кабанам смакують зерна кукурудзи і картопля, зубрам та лосям — буряки, синичкам — сало і пшоно, оленям — зерна пшениці. Традиційно акцію «Гостинець для звіра» юні туристи організовують неподалік Луцька, у володіннях державного підприємства «Звірівське мисливське господарство». Незважаючи на свою близькість до міста, тут одна з найбільших в Україні популяцій дикого звіра.

Руслана Мельник, керівник дитячого туристично-екскурсійного гуртка і туристичного клубу «Ми», каже, що і цього разу діти побачили кілька стад оленів, диких кабанів і навіть патріарха лісу — зубра. Саме його вдалося побачити вперше за три роки, бо на людські стежки він заходить рідко. І ці враження, без сумніву, дуже пам’ятні та захопливі. Гостинці для лісових звірят збирали не лише учасники гуртка, а й усі учні 23-ї луцької школи. Щось прикупили за батьківські гроші, щось принесли із дому. Лісники ж на санях зимовим лісом повезли дітей до годівниць, де ті власноруч розкладали харчі. Звичайно, лісники підгодовують звірів, але такі акції, впевнена Руслана Мельник, є найкращим уроком з краєзнавства. Учасників свого гуртка на природу вона вивозить часто. Діти побували у Черемському природному заповіднику, на екологічній стежці «Горинські крутосхили», у Воротнівському ботанічному заказнику і навіть у Національному природному парку «Прип’ять — Стохід», де відвідали село-музей під відкритим небом Сваловичі. Щороку вони садять дерева. Прибирають ліс від сміття, заготовляють березовий сік. І вчаться жити у дружбі з природою, шанувати й цінувати її. Уміють розпалити вогнище та зварити на ньому кашу. Що зробили й після трудового десанту у Звірів. А гречана каша в казанку на вогні на свіжому морозяному повітрі смакує по-особливому!