Добре їмо

Звіт за перше півріччя за підсумками роботи підприємств харчопрому столиці, заслуханий у стінах Київміськадміністрації, вийшов вельми оптимістичним. З 95-го у сфері, на яку припадає чверть випущених у Києві товарів, — позитивний приріст виробництва: приблизно 10 — 11% щороку. Високими є, за твердженням заступника начальника Головного управління споживчого ринку та торгівлі КДМА Олександра Шкілевича, й темпи вкладання інвестицій: щорічна динаміка — 30 — 40%, за шість місяців поточного року сфера отримала 90 млн. грн., що в 2,2 раза більше, ніж минулого року. Основному київському бюджету харчовики передали 90 млн. гривень (на 16% більше), до бюджетів різних рівнів — перерахували 209 млн. Майже десяту частину зробленого київський харчопром експортував на загальну суму в 173 млн. умовних одиниць: в основному — 52% — до північного сусіда. У 24 тисяч працівників галузі — своя радість: адекватною вартості життя в столиці стала їхня середня зарплата — 1111 гривень замість 634 торішніх. Спад виробництва відзначено у виробників м’яса, птиці, молока та макаронних виробів, однак О. Шкілевич пояснює це «об’єктивними причинами» і вважає «обставиною тимчасовою».

Загалом, столиця сама себе забезпечує продуктами на 52%. І, якщо говорити про якість (а не спитати про це не могли), то, за твердженням заступника начальника, саме до цих 52% у різних контрольних служб запитань «практично не виникає». А грішать цим — решта 48% продтоварів, що завозяться до Києва з інших міст і країн. Як мінімум, багато іногородніх виробників, всупереч Закону «Про захист прав споживачів», не надають інформації про те, що входить до складу продукту: йдеться не про шкідливість-нешкідливість різних домішків, а про те, наприклад, яким є відсоткове співвідношення м’яса і наповнювачів у тому, що називається ковбасою. У цьому контексті Олександр Миколайович відразу нагадав: якби дотримувалися державних стандартів радянських часів, коштувала б сьогодні та ж ковбаса разів у 8 дорожче... Домішки, якими користуються нині на «чесних» підприємствах, звісно, не заборонені і здоров’ю нації не загрожують, хіба що впливають на смакові якості. Тож київські виробники на київському ж ринку, очевидно, повинні вигравати хоча б за рахунок того, що відкрито виписують на етикетці всі компоненти... До речі, в столичній ковбасі — десь 150 — 160 грамів м’яса на кілограм її ваги...

...Більшість журналістських запитань були все-таки про хліб. За словами заступника начальника, ситуація в Києві стабільна, й передумов до її погіршення немає ніяких. Залишилося навіть нез’їдене минулого року: 29 тисяч тонн, що, до речі, становить 1,5 — 2 місячну потребу столиці. Закупили вже й 9 тисяч тонн зерна нового урожаю (квартальне споживання Києва — близько 73 тисяч тонн). Прогнозовані Мінагрополітики через несприятливі кліматичні умови втрати 15 — 20 відсотків урожаю ні Києву, ні Україні загалом поганої погоди не зроблять, вважає заступник начальника: за щорічної потреби України в 6,5 — 7 млн. тонн зберемо 15 — 16. Немає в столиці причин зростання ціни на хліб, обрадував О. Шкілевич. Більше того, київський мер Олександр Омельченко навіть подумує про те, щоб ціни знизити. Об’єктивна можливість є: минулого року столиця купувала зерно по 1350 грн. за тонну, а нині — за 770 грн. Щоправда, якщо це станеться, то не раніше, ніж місяці через два: ще не вичерпані запаси, закуплені за «спекулятивною» ціною. До осені прогнозують у столиці й стабілізацію цін на овочі: нині вони істотно відрізняються від аналогічних торішніх через негоду. У вересні чекають змін на цьому «фронті» та збільшення овочевого урожаю.

І наостанок — інформація для фанатів пива та сигарет, вона ж — інформація для роздумів. У загальному обсязі виробництва харчовиків «рідкий хліб» побив усі рекорди: п’ята (!) частина продукції, що випускається. Не дуже відстаючи, йде за пивною промисловістю тютюнова: 21% обсягу. І лише на 3-му місці — хліб звичайний.