Городище — часів Данила

Уже друге літо поспіль на лівому березі Південного Бугу співробітники Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом кандидата історичних наук Лариси Виноградської проводять археологічні дослідження. Розкопки ведуться на Замковій горі, яка розташована на Старому місті, недалеко від найстарішої у Вінниці дерев’яної церкви Святого Миколая. Нині експедиції вже на завершальному етапі. А знайдені артефакти свідчать про те, що городище на території нинішньої Вінниці стояло ще до литовського періоду, за часів Данила Галицького. Тобто місто старше, як мінімум, на сто років.

«Територія розкопок займає понад 100 квадратних метрів, але копати важко, бо за радянських часів тут був кар’єр, і доводитися вкопуватися на 4-5 метрів вглиб. Досліджувати цю територію ми почали ще у 2005—2006 роках. Торік відновили роботу за ініціативи міської ради, — розповідає Лариса Виноградська. — Сам замок знищений давно, він стояв на скелі, але призамкове поселення залишилося. Минулого літа ми знайшли рів, який відділяв замок від поселення, до самої річки, тобто, можливо, люди користувалися підйомним мостом. Також нам вдалося розкопати сім печей, що також свідчить про XIII століття, бо тоді люди жили не за вуличною системою, а за кущовим принципом. Тобто на цій території було житло однієї великої родини. Якби ми мали ресурси повністю розкопати гору, може, нам вдалося б знайти залишки валів, які характерні для городищ часів Данила Галицького. Але маю надію, що міська влада буде зацікавлена у продовженні археологічних розкопок, бо це потрібно не лише для вивчення історії міста, а й для залучення туристів до Вінниці».

Лариса Виноградська каже, що цілком доцільно було б спорудити на Замковій горі оглядовий майданчик на фонтани і на правий берег Південного Бугу. Можна відбудувати фрагмент дерев’яного замку з вежею. А поруч обов’язково треба спорудити пам’ятну стелою, адже під час розкопок було знайдено чимало людських кісток, які треба переховати на Замковій горі в одному місці.