Iдентифікація Шевченка... за півтора мільйона гривень

Завершився конкурс Державного агентства України з питань кіно на найкращі неігрові кінопроекти, присвячені життю і творчості Тараса Шевченка. У пітчингу (презентація кінопроекту з метою залучення інвесторів, готових фінансувати цей проект. — Авт.) переміг проект режисера Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація». Стрічка конкурувала з іще дванадцятьма документальними проектами режисерів Олега Павлюченкова, Тараса Ткаченка, Костянтина Коновалова, Олександра Жовни, Ірени Рудіної, Валентини Шестопалової, Наталі Коростякової, Дмитра Ломачука...

— За правилами Держкіно спочатку відбувся етап ознайомлення з письмовими заявками, — коментує для «Дня» режисер фільму-переможця Сергій ПРОСКУРНЯ. — Окрім того, режисери, редактори або продюсери мали захищати свої заявки перед експертами безпосередньо на пітчингу. На фільм виділяли 10 хвилин — по 5 хвилин на презентацію і блок запитань і відповідей. Дискусія щодо фільму «Тарас Шевченко. Ідентифікація» точилася майже півгодини — експерти не могли зупинитися, постійно ставили запитання й обговорювали спірні моменти між собою. Вже цей процес дав мені відчуття, що у нас досить високий рейтинг.

Інтуїція не підвела режисера. Фільм за сценарієм Володимира Арєєва та шевченкознавця Михайля Назаренка зніматиме державна кіностудія «Українська студія хронікально-документальних фільмів». Загальний бюджет картини — трохи більше ніж 1,498 млн грн.

— 7 листопада ми зняли перший кадр, з якого і починається наша історія, — розповідає пан Сергій. — Вантажна машина ввозить у майстерню скульптора глину, з якої він потім буде створювати скульптурний портрет. Це одна із сюжетних ліній, що ми спостерігаємо впродовж фільму. Усього сюжетних ліній буде п’ять. Зараз наша знімальна група перебуває на Черкащині, де фільмує ландшафти дитинства Тараса — Моринці, Кирилівку. Ми уже знімали в Смілі, Звенигородці, Межиріччі.

Окрім українських пейзажів Карпат, копанок на Донбасі та ландшафтів Чорнобильської зони, творці фільму планують увести і закордонні кадри у свою документальну стрічку. Зокрема є задум фільмувати у кабінеті Зигмунда Фройда у Відні, на Таймс-сквер у Нью-Йорку та у стінах Гарвардського університету.

— У нашій стрічці не буде поезій Тараса Шевченка, не буде спроби реконструювати його постать і його життя, — пояснює Сергій Проскурня. — Ми використовуємо кіно-, фото- і відеоархіви, які вплітаються у реальну дискусію з нашими експертами. Це не питання поклоніння і аж ніяк не фетишизація. Цей фільм — радше розмова про ідентифікацію Шевченка у нас сучасних. Тому у нас настільки широка географія зйомок. Нам хочеться показати всю Україну крізь символізм Захід — Схід — Північ — Південь.