Конкуренція базарів
Хмельницький — обласний центр, «місто ринків» (за статистикою, їх тут 36), або, за висловом городян, завод ім. М. С. Горбачова, або Шанхай-2. Народ дещо осучаснив назву міста, яке поки що процвітає. Для Хмельницького, міста з 260-тисячним населенням, 36 ринків — це 30 тисяч робочих місць (за неофіційними даними ще більше).
Можна стверджувати, що Хмельницький сьогодні — то ринки. Інша територія міста — спальні райони. Ринковий збір — то кожна сьома гривня в бюджеті обласного центру. Ось чому місто стало відомим у світі, як Шанхай–2. Вряди-годи тут «заарештовують» контрабандні партії краму, виводять на чисту воду місцевих громадян, які незаконно переправляють на свої банківські рахунки в дружньому Китаї певні суми з шістьма нулями, вдаються до спроб переділити ринкову територію; закликають до порядку власника, який чомусь не туди, куди слід, спрямовує ринковий збір. Тут «тусуються» «міняйли», «кидали», кишенькові злодії.
Ті, що не зайняті на ринках, — обслуговуючий персонал: лікує крамарів від професійних хвороб, виховує і навчає їхніх дітей, забезпечує правопорядок, організовує громадське харчування, культурне дозвілля, прибирає, вивозить сміття, надає комунальні та транспортні послуги...
Хмельницький міськвідділ статистики констатує: «Разом з тим не досягають рівня обсягів попереднього року підприємства з виробництва круп та борошна (зменшення проти I півріччя 2002 р. становить 63,5 відсотка), м’ясної промисловості (49,8 відсотка), кондитерських виробів (15,9 відсотка), напоїв (12,6 відсотка), макаронних виробів (10,1 відсотка)... Обсяг виробництва товарів народного споживання за I півріччя зменшився на 10,7 відсотка і склав 88,4 мільйона гривень...»
До речі, свого часу гендиректор ВАТ «АК АДВІС», голова Хмельницького союзу промисловців і підприємців Іван Дунець з усіх трибун звертався до тих, хто заробив великі гроші на ринках: вкладайте у високі технології швейного, харчового виробництва, машинобудування... Дарма звертався. Його не почули. На прохідній заводу «АК АДВІС» — уже позначені часом пропозиції про працевлаштування токарів-верстатників, складальників, фрезерувальників. Обіцяють гарну зарплатню. Є пропозиції, та попиту немає. На фронті торговельного обслуговування пропала кваліфікація.
А тим часом «ринковий» приклад Хмельницького «надихає» на активні кроки районні влади, дії яких останнім часом серйозно бентежать керівництво і насамперед пересічних громадян обласного центру. У Хмельницькому й довкола нього немає сьогодні актуальнішої теми, ніж про Шанхай-3, що, на думку багатьох, загрожує славі Шанхаю-2. Громадськість говорить, місцева преса пише, заяви, листівки, на головному майдані міста щосереди — якась акція. Це все, та й не тільки це, підпорядковане одній «світлій» меті: не допустити будівництва величезного сервісно-торгового центру в районі аеропорту. Аеропорт — то вже «чужа» для обласного центру територія, підпорядкована Розсошанській сільраді Хмельницького району. Сільські депутати нещодавно ухвалили на своїй сесії рішення про «відведення земельної ділянки ТОВ «Командос» площею 9,3 га для забудови сервісно-торгового центру».
«Будівництво сервісно-торгового центру планується із залученням українських інвесторів», — виправдовується районна влада. Сплив на поверхню якийсь лист, де вказувалося на небезпечну на речових ринках санітарно-епідеміологічну ситуацію. Місцеві спостерігачі тут-таки згадали й про навчання — 47 хвилин їхала пожежна машина до ятки на ринку, що буцімто згоріла. Стільки ж — і карета швидкої допомоги. Показові навчання відбувалися? Чи справлявся вплив на чиюсь думку?
А тим часом забудовники вже пустили на відведену ділянку бульдозери. «Далі буде масштабніше. Центр займатиме 60 га. Тут будуть найсучасніші павільйони, ігрові майданчики, заклади громадського харчування, автостоянки. Планується реконструкція аеропорту, щоб літаки, повітряні лайнери робили посадку та вивантажували крам в ангарах. Ми дуже довго чекали на цього інвестора, що планує вкласти в об’єкт з півсотні мільйонів доларів», — заявив «Дню» голова Хмельницької райдержадміністрації Володимир Цимбалюк. Голові байдуже, що цей об’єкт уже назвали «китайським ринком», Шанхаєм-3 і т. п. Його «надихають» перспективи «для всього краю і нашого приміського району». Мовляв, тисячі й тисячі нових робочих місць, мільйонні податкові надходження і т. ін. Вважає, що ліпшого місця для цього об’єкта ніде не знайти. Поруч — транспортна розв’язка: чи на Вінницю, чи на Чернівці, чи на Львів їхатимуть, то цей об’єкт не обминуть. Зупиняться, скупляться, гарно перепочинуть, залишивши тут свої гроші.
Як і годиться, першим вгадав появу майбутнього антагоніста міський голова Хмельницького Микола Приступа. Сільські депутати Розсоші ще і гадки не мали, що їм доведеться ухвалювати найгучніше в краї рішення, а Микола Іванович звернувся вже з листом до губернатора Віктора Лундишева і голови обласної ради Анатолія Овчарука. М.Приступа вказав своїм адресатам, що є чутка про чиїсь наміри збудувати із залученням іноземного капіталу в районі аеропорту сервісно-торговий центр. Далі — про можливі погані наслідки цього плану.
А 19 серпня міський голова Микола Приступа заявив з трибуни сесії обласної ради: «Зрозуміло, що керівництво дбає про розвиток свого району, про надходження в бюджет. Але саме такий крок може загострити суспільно-політичну ситуацію в місті...» Закликав усі зацікавлені сторони «сісти за стіл переговорів». Його турботи поділив народний депутат Олег Лукашук, який повідомив, що всі його колеги від краю підписали «звернення до обласного керівництва про недоцільність цього рішення».
Ситуація тим часом загострюється. Минулої середи на головному майдані Хмельницького було більше учасників акції, ніж позаминулої, наступної середи обіцяють ще більше. Вимоги: «відвернути небезпеку від міста», «Лундишева — у відставку», «Овчарука — на пенсію», а Цимбалюкові бажають жити на одну зарплатню. Всіх бентежить, що в «Шанхай-3» прийдуть гендлярі, які продаватимуть там свій дешевий ширвжиток. Тоді, мовляв, ринкам Хмельницького загрожує конкуренція.
До речі, торговий капітал впевнено опановує містом. У центрі, де був заводський цех (там виготовляли верстати на експорт), встановили торговельне устаткування — перших покупців уже радо приймає супермаркет. На окраїнах стали гуртовнями два спочилі гіганти соціндустрії. Також експортували свої вироби. Остання новина — адмінбудівлю заводу «Темп» переобладнали під студентські аудиторії. Будуть нові загони правників, «перевиробництво» яких вгадують на «біржі праці». Натомість, кажуть, мало інженерів, кадрів так званих масових робітничих професій.
Ще стоїть молзавод. Молоко з сіл приміського Хмельницького району, якому територіально підпорядкована Розсоша, вивозять хтозна-куди, натомість сюди ж, до обласного центру, привозять кефір, йогурти, ряжанку. Навіть із далеких Києва та Умані ці продукти везуть. А ближча Вінниця вже давно закидала Хмельницький твердими сирами, як Житомир — шкарпетками. Хтось з організаторів культурного торговельного обслуговування, мабуть, уже приглядається й до молзаводу...
Отже, поки кулуарно «вирішувалися питання», місто таки опинилося біля тієї крайньої межі, від якої, як запевняють організовані невидимими силами учасники акцій та автори листівок, відступати нікуди. Чи готова до діалогу обласна влада? Губернатор Віктор Лундишев забажав від Хмельницького району дати пояснення. Отримав відповідь: «Спроби створення будь- яких перешкод для будівництва торгово-сервісного центру є прикладом недобросовісної конкуренції, відстоювання чиїхось вузькокланових інтересів». Міський голова Микола Приступа на свій лист, де посилався на чутки, відповіді не отримав. І на його щиру пропозицію «сісти за стіл переговорів» поки що ніхто не відповів. Представники партій, які втягнуті у процес, передчувають високі політичні дивіденди на найближчих виборах. Учасники ж акцій обіцяють «соціальний вибух»...
