Коротко / УКРАЇНА

«Голосу парламенту» — 15 років

Газета Верховної Ради «Голос України» у п’ятницю відсвяткувала 15 років з дня заснування. Офіційна частина урочистих заходів з цього приводу в столичному Будинку вчителя цілком відповідала статусу видання: вітання високопоставлених чиновників і вручення нагород співробітникам газети. Газету з «круглою датою» вітали голова парламенту Володимир Литвин, народний депутат і колишній головний редактор «Голосу України» Сергій Правденко, заступник голови Київської міськради Володимир Яловий, перший заступник глави Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, глава Національного союзу журналістів Ігор Лубченко та інші. Видання удостоїлося таких визначень як «літопис України», «невід’ємна частина українського правотворчого процесу». Анатолій Мураховський зазначив, що газета «просто приречена бути вічною, й ніхто цей «Голос» не зможе закрити, тому що це є голос нашої держави». Точніше було б сказати — «голос законодавчої влади», однак, не виключено, що з переходом до парламентсько-президентської республіки визначення першого заступника глави Держкомтелерадіо вже не здаватиметься перебільшенням. У будь-якому випадку, офіційний друкований орган Верховної Ради України дійсно приречений відсвяткувати ще не один свій день народження. Підготував Михайло МАЗУРІН, «День».

Есдеки пропонують, як розподілити гроші від продажу «Криворіжсталі»

Учора народні депутати, члени фракції СДПУ(О) Володимир Воюш, Вадим Місюра, Єфим Фікс, Володимир Заєць, Нестор Шуфрич та Ігор Шурма подали до Верховної Ради проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Новий законопроект пропонує зарахувати всі кошти, отримані від приватизації ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», до державного бюджету. Враховуючи виплати, передбачені відносинами власності, виплати по забезпеченню повного виконання ст. 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», розподілу підлягають кошти в розмірі 14 млрд. грн., повідомляє прес- служба СДПУ(О). Есдеки пропонують направити ці кошти на такі цілі: погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР в сумі 7 000 000,0 тис. грн.; забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактиці та лікуванню СНІДу, лікуванню онкологічних хворих у сумі 1750000 грн.; надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла в сумі 2500000 грн.; будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України в сумі 1 750 000,0 тис. грн.

Підозрюваний виявився «недоторканним»

Прокуратура Дніпропетровської області звернулася до депутатів обласної ради з поданням про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності їхнього колеги, колишнього начальника Придніпровської залізниці Олександра Момота. Екс- керівника підозрюють у перевищенні й зловживанні службовими повноваженнями, внаслідок яких залізничному відомству й державі було завдано збитку в розмірі понад 100 млн. гривень. Кримінальну справу за даними фактами було порушено ще в квітні 2005 року, коли було оприлюднено історію з перерахуванням значних грошових коштів керівниками «Укрзалізниці» до благодійного фонду, що опікувався розвитком дитячого оздоровчого табору «Артек». Тим часом, за однією з версій слідства, багатомільйонні суми пішли на підтримку виборчої кампанії одного з кандидатів на пост Президента України. Тепер, через півроку після початку розслідування, робота правоохоронних органів Дніпропетровщини зайшла в глухий кут. Депутат О. Момот, як і його колеги з місцевих рад, завдяки новій редакції закону, прийнятій Верховною Радою та підписаній Президентом В. Ющенком, отримав статус недоторканності. Проте, колишній начальник Придніпровської залізниці й раніше навряд чи міг скаржитися на злу долю. Ще влітку, поки тривало слідство, його призначили радником нового керівника «Укрзалізниці», а тогочасний міністр транспорту Є. Червоненко подякував О. Момоту на зборах у Дніпропетровську за зроблену роботу й особисто вручив квіти, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».

Бал розпочали дебютанти

Перший Віденський бал відбувся у Львові. У приміщенні театру ім. Марії Заньковецької за сприяння посольства Австрії в Україні та Австрійського Консульства у Львові та львівської громадської організації «Підкова». Вперше про львівські бали згадує французький посол у своїх мемуарах від 1482 року. Сучасні львів’яни також мають досвід проведення подібних заходів. Серед високоповажних гостей, окрім місцевої фінансово-бізнесової еліти, неформальний господар балу Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Міхаель Міїсс, міністр культури України Ігор Ліховий, Генеральний консул Росії у Львові, Почесні консули Канади, Казахстану. Для керівництва камерно- симфонічним оркестром «Леополіс» було запрошено всесвітньо відомого польського диригента і кларнетиста Войцеха Мрозека. Режисер-постановник балу — також іноземець — заслужений діяч культури Польщі Збігнев Хшановський... Сорок пар дебютантів балу (на фото) розпочали танцювальну програму вальсом «На прекрасному блакитному Дунаї». Танцювали вальси, польки і галопи, полонези, танго, «Придворний бранль». До програми увійшли виступи провідних оперних співаків України, показові виступи Чемпіонів України з європейської програми бальних танців. Родзинкою програми став показ нової колекції вечірніх жіночих костюмів від Оксани Караванської.