Коротко / УКРАЇНА

У Луцьку пам’ятник «Слава праці!» зроблять... туристичним об’єктом

Цей величний чи то громіздкий монумент стоїть на в’їзді у місто, перед будівлею, котра в не такі далекі часи була потужним заводом всесоюзного значення. У народі його називають «Славіком» або «Дядьком», бо тут зображений чолов’яга у стилі радянського монументалізму. У руках він тримає символ минулої епохи — зірку. Оскільки завод наказав довго жити, а символом звитяжної праці на благо держави стали дещо інші речі, то про пам’ятник нема кому й турбуватися. Від нього відвалюється плитка. На останній сесії Луцької міської ради й запропоновано або продати цей обеліск комуністичним фанатикам зі Сходу України, або зробити так, як вчинили з подібними речами у Болгарії: за словами депутата від фракції ВО «Батьківщина» Сергія Григоренка, у Болгарії старі ідеологічні пам’ятники розмалювали в національні костюми. Таким чином із луцького «залізного монстра» можна зробити ще одну туристичну принаду міста. Народні обранці підтримали пропозицію Сергія Григоренка. До речі, до Дня Незалежності в Луцьку планують перейменувати й кілька десятків вулиць, у назвах яких присутні радянські ідеї та символи, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.

Ушанування митрополита Шептицького

Ушанування приурочене до 110-ї річниці сходження Андрея Шептицького на митрополичий престол і відбудеться 29 липня в Будинку органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8). Розпочнеться урочистою академією «Галицький владика», продовжиться моновиставою «Богом покликаний» за книжкою «Молодість і покликання о. Романа Шептицького» авторства матері митрополита — Софії з Фредрів Шептицької. Також під час заходу буде представлена концертна програма від камерного складу муніципального хору «Гомін», органна музика та слово про владику ієромонаха Севастьяна Дмитруха. Вхід до органної зали — вільний. «Спогади Софії Шептицької про свого великого сина — одне з найважливіших документальних джерел біографії митрополита Андрея, — розповіла «Дню» організаторка заходу Надія Дзвоник. — Вони приковують увагу від перших речень аж до кінцевого опису першої служби Божої, яку майбутній митрополит відправив у вересні 1892-го. Це не тільки талановито написані спогади — глибока психологічна драма, у якій якнайвиразніше відчувається задум Божого провидіння, що покликало молодого графа Романа, доктора права, до монашого життя, а згодом — до митрополичого престолу, на якому він 44 роки віддано й жертовно служив церкві й українському народові». Книжка вийшла 1965 року в Канаді, а через 22 роки — у Римі. В Україні опублікована 1994-го. Перевидавалася двічі: 2001-го та 2009-го — з нагоди святкування 100- та 110-річчя сходження Андрея Шептицького на митрополичий престол. Останнє видання відбулося за благословення кардинала Любомира Гузара, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

У Львові молилися за жертв Скнилова

Учора минуло дев’ять років від дня страшної трагедії, що сталася під час авіаційного шоу на Скнилівському летовищі. Тоді, 27 липня 2002-го, зазнав катастрофи літак Су-27, внаслідок падіння якого загинуло 77 осіб, із них — 28 дітей, скалічено 250 маленьких і дорослих львів’ян. У місті на знак жалоби приспущено прапори, на всіх — траурні стрічки. Міська влада звернулася до львів’ян та гостей міста з проханням у день скорботи відмовитися від гучних заходів. На летовищі відслужили панахиду за загиблими. Поминальні молебні, які відправили священики різних конфесій, відбулися й біля пам’ятного знаку на місці падіння літака та на Голосківському цвинтарі. Участь у скорботних заходах взяв міський голова Львова Андрій Садовий, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.