Коротко / УКРАЇНА

Як Пушкін урятував бахчисарайський фонтан

Три дні проходило в Криму Міжнародне Пушкінське свято поезії, присвячене 204-й річниці від дня народження поета. У рамках свята пушкіністи Росії, України, Білорусі, Греції й Польщі взяли участь у обговоренні теми «Пушкінознавство на межі століть і тисячоліть», обговорили проблеми співпраці, намітили спільні проекти. Олександр Пушкін всього лише раз подорожував Кримом, але його зв’язки з півостровом і його вплив на Крим цим не обмежилися. Він подарував світу цілий пласт поезії, пов’язаної з Кримом, яка зачаровує читача своєю надзвичайною спостережливістю й тонким сприйняттям історії, людини, природи. До того ж, поезія Пушкіна зіграла роль охоронної грамоти для матеріальних об’єктів, описаних поетом. Зокрема, радянський режим за 70 років знищив у Криму багато пам’яток культури — починаючи з собору Олександра Невського в Сімферополі й закінчуючи пам’ятниками, кладовищами, мечетями кримських татар і пам’ятками інших депортованих і репресованих народів. Але знащити те, що було описано Пушкіним, не наважилися. Наприклад, народний депутат України Мустафа Джемільов вважає, що бахчисарайський ханський палац, «Фонтан сліз» у ньому й інші визначні пам’ятки неодмінно були б зруйновані радянським режимом, якби все це не було описане Пушкіним у поемі «Бахчисарайський фонтан», повiдомляє Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь.

2500 вакансій не приваблюють

У Рівному міським центром зайнятості офіційно зареєстровано 5300 безробітних, з яких близько 68 відсотків складають жінки та близько 32 — молодь віком до 28 років. І це при тому, що на сьогодні в місті існує близько 2500 вакансій. Рівному потрібні робітники будівельних професій, прибиральники, підсобні робітники. Проте міські безробітні віддають перевагу облікуванню на «біржі праці» і одержанню державної допомоги, ігноруючи пропоновані робочі місця. Головним чином — через зарплатню. Адже вакансії не підтримані матеріально: або у підприємств і організацій, які потребують робочих рук, виплата зароблених працівниками коштів — справа доволі віддаленого майбутнього, або (трапляється й таке) пропонована ставка є нижчою навіть за встановлений державою мінімум. Втім, без роботи залишаються й представники «престижних» професій — новоспечені бухгалтери, юристи, менеджери, яких готують у 33 рівненських вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації. Таких фахівців просто набагато більше, ніж майбутніх вакансій. У той же час, коли служба зайнятості проводила нещодавно пошуки програміста на доволі пристойну платню, знайти такого спеціаліста не пощастило. Вочевидь вузам міста давно вже слід подумати про зміну спеціалізації. Адже, наприклад, у більшості престижних вузів Рівного готують педагогічні кадри, а у місті немає нині жодної вчительської вакансії. Більше того, у наступному навчальному році зменшується кількість першокласників, а тому без роботи залишаться 30 працюючих нині вчителів молодших класів. До речі, згідно з даними, оприлюдненими Рівненським обласним управлінням статистики, рівень безробіття, скоротившись на декілька відсотків у місті, зріс серед жителів сіл. Так нині на кожні 100 безробітних припадає 61 житель села, 11 — обласного центру. Рівень офіційного безробіття в цілому по області становить 7,3 відсотка серед населення працездатного віку, повiдомляє Сергій СТЕПАНИШИН, Рівне.

Яким буде Донецьк через 25 років

На сесії міської ради Донецька наприкінці минулого тижня розглянули і прийняли схему планування території міста, що є першим етапом генерального плану його розвитку на подальші 25 років. Генеральний план Донецька було розроблено і затверджено ще 1972 року постановою Ради Міністрів УРСР, і, звичайно ж, він уже безнадійно застарів. Розпорядженням донецького мера від 23 жовтня 1999 року розпочалися роботи над створенням нового генерального плану. Головний проектувальник генплану Донецька — Київський інститут «Гіпроград». Над створенням Генпроекту працювали ще 12 науково-дослідних інститутів, було залучено 75 організацій та установ міста, а також 16 організацій області. Вартість робіт за схемою планування становить 570 тис. гривень. План передбачає збільшення житлового фонду, внаслідок чого на 30% збільшиться зона під забудову житлових будинків. У зв’язку з цим проаналізовано можливість фінансування житлового будівництва (в обсязі 6523,78 млн. гривень) і розглянуто приблизні джерела фінансування. Слід відзначити, що основне джерело — фінанси населення — 46,4%, до нього примикають кошти міського бюджету — 15%. І тільки 2% коштів залучать із держбюджету. Крім того, у плані розглянуто питання озеленення міста. Передбачається розвиток спеціальних санітарних зон, а також захист озеленених районів. Згідно з планом проводитимуть роботи з очищення ріки Кальміус та всіх внутрішніх водоймищ Донецька. Порушили і питання споруди нових магістральних доріг, у тому числі й об’їзних навколо Донецька, розширення старих, питання організації руху з розвантаженням і підвищенням пропускної спроможності вулиць центра міста. Планування території Донецька передбачає також продовження будівництва двох ліній метрополітену: Пролетарсько-Київської (21 км) та Петровсько-Червоногвардійської (25 км), повiдомляє Анна ХРИПУНКОВА, Донецьк.

Конкурс не тільки для журналістів

До першого вересня прийматимуть роботи на Перший професійний конкурс для працівників друкованих засобів масової інформації України, організований Українською асоціацією видавців періодичної преси за підтримки Посольства США в Україні. Номінації конкурсу об’єднано в три блоки — «Журналізм», «Дизайн і газетна реклама», «Маркетинг і просування газети». Всі учасники представлені в двох групах: всеукраїнські (центральні) видання і регіональні та місцеві видання. На конкурс можна подавати журналістські роботи, опубліковані у період з 15 серпня 2002 року по 15 серпня 2003 року, дизайнерські газетні розробки, матеріали ефективно реалізованих маркетингових акцій. Переможці конкурсу в 15 номінаціях отримають премії у розмірі 150 доларів США. Організатори конкурсу (тел. УАВПП (044) 239-29-75) звертають особливу увагу на те, що номінації конкурсу охоплюють не тільки журналістів (конкурсів для журналістів і так уже чимало в Україні), а й інших співробітників редакцій друкованих ЗМІ (маркетологів, рекламістів, дизайнерів). Ще одна важлива деталь — основна робота не закінчиться визначенням переможців і врученням призів. Після цього здійснюватимуть узагальнення досвіду видавництв, аналіз тенденцій розвитку українських друкованих ЗМІ і підготовка на цій базі методичних матеріалів. Інф. «Дня».