Коротко / УКРАЇНА

Справу ЄЕСУ передано до суду

Учора Генеральний прокурор країни Святослав Піскун проінформував журналістів про розслідування найбільш резонансних кримінальних справ. За його словами, завершено розслідування кримінальної справи щодо колишнього гендиректора корпорації «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ) Геннадія Тимошенка, екс-глави правління Євгена Шаго, головного бухгалтера Лідії Сокольченко і бухгалтера Антоніни Балюри. Остаточне обвинувачення на сьогоднішній день вивчається адвокатами обвинувачених і самими обвинуваченими, після чого воно буде передано до суду. Справи щодо колишніх співробітників ЄЕСУ об’єднані зi справою колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, який зараз перебуває у в’язниці в США. До речі, в справі Павла Івановича, як повідомив С. Піскун, також є поступ — українська Генпрокуратура отримала список свідків з боку України, яких американці хотіли б побачити і почути при слуханні справи П. Лазаренка в суді. Тим часом в Україні через кілька місяців Генпрокуратура надішле до Верховної Ради подання про притягнення Юлії Тимошенко до кримiнальної відповідальності. Святослав Піскун також розповів про перебіг кримінальних справ, які стосуються двох найбільш трагічних авіакатастроф в сучасній Україні. Так, за його словами, днями буде передано до суду справу, що стосується трагедії на військовому аеродромі «Скнилів» у Львові (нагадаємо, що обвинувачення у цій справі пред’явлене 12-ти посадовим особам). Щодо другої авіакатастрофи — російського літака Ту-154 над Чорним морем — то пов’язану з ним кримінальну справу, судячи з усього, скоро завершено не буде, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна. Цьому, на думку Генпрокурора, заважають суперечності між висновками державних комісій України і Росії та матеріалами розслідування, зібраними українською Генпрокуратурою. «Поки ці суперечності не буде ліквідовано, говорити про остаточне завершення розслідування кримінальної справи неможливо — це буде незаконно і неправильно», — наголосив він. Суперечності, щоправда, в цьому випадку в свідченнях свідків, заважають Генпрокуратурі завершити розслідування ще однієї справи — про затримання бізнесмена Костянтина Григоришина. С. Піскун заявив, що йдеться про «абсолютні суперечності». Проте, за його словами, в слідчих діях бере участь сам К. Григоришин і люди, зацікавлені в розслідуванні справи, тому прокуратур не втрачає надію ліквідувати ці суперечності.

Телефонну розмову потрібно вимірювати в секундах, вважає АМК

Антимонопольний комітет України ініціює запровадження посекундної тарифікації телефонних розмов, повідомив голова комітету Олексій Костусєв. За його словами, сучасні засоби обліку, встановлені на цифрових станціях, дозволяють враховувати кожну секунду розмови, тому заокруглення до хвилини в бік збільшення є необгрунтованим та відчутним для населення. «За розмову, яка триває 15 секунд, з абонента береться як за хвилину, а за 62 секунди розмови стягується плата як за дві хвилини», — зазначив О. Костусєв. При цьому, інформує Інтерфакс-Україна, він додав, що заокруглення часу розмови в різних регіонах України здійснюється по-різному: десь робиться заокруглення кожної розмови, а подекуди заокруглюється сумарний час за місяць. «Це свідчить про відсутність у сфері зв’язку єдиних уніфікованих вимог до вимірювання часу телефонних розмов», — сказав глава АМК. У грудні 2002 року Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює посекундну тарифікацію телефонних розмов, однак Президент України повернув документ зі своїми зауваженнями.

Росіяни, схоже, контролюватимуть ще один завод

Схоже, у відомого виробника «сталевих коней» — Харківського тракторного заводу — незабаром з’явиться ще один господар. Російська компанія «Нова співдружність» зацікавлена у придбанні великого пакета акцій цього відкритого акціонерного товариства. Про це повідомив глава Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, який провів переговори з представниками компанії. За його словами, «Нова співдружність» є одним з власників заводу «Ростсельмаш», що додатково окрилює обласну адміністрацію. Справа в тому, що моторобудівний завод «Серп і Молот» свого часу був орієнтований на забезпечення дизелями саме «Ростсельмашу». Автотрейлери з двигунами ішли звідси в Ростов-на-Дону вдень і вночі. Для цих перевезень за часів Радянського Союзу весь маршрут був обладнаний газозаправними станціями, щоб здешевити доставку. Потім «Серп і Молот» втратив російський ринок, зараз це підприємство переживає затяжну кризу. Його керівництво мріє про повернення основного замовника та про нові інвестиції. А для ВАТ «Харківський тракторний завод» Російська Федерація залишається основним покупцем. Торік ХТЗ поставив у Росію 1044 трактори. Це майже половина усієї річної продукції. Мізерний випуск. До 1990 року завод щорічно виробляв 50 тис. тракторів, з яких 12—15 тис. — для господарств України. Зараз же великі потужності підприємства задіяні лише на п’яту частину. Найбільшим власником акцій ВАТ «Харківський тракторний завод» нині є держава. Пакет розміром 26 відсотків Статутного фонду знаходиться в управлінні лізингової компанії «Украгромашінвест», повiдомляє Михайло БІДЕНКО, Харків.