Коротко / УКРАЇНА

МОЗ: українці живуть на 11 років менше, ніж інші європейці

Найвищий рівень смертності серед українці у Донецькій та Луганській областях. Про це вчора на підсумковій колегії МОЗ України повідомив міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, повідомляє korrespondent.net з посиланням на УНІАН. «Особливо трагічно на цьому тлі виглядає надсмертність чоловіків працездатного віку», — зауважив міністр. Причина, як зазначив Князевич, — умови праці чоловіків, які зайняті у галузях з високим ризиком травматизації, зокрема, у металургійній, хімічній промисловості, та поширеність шкідливих звичок — куріння та надмірне вживання алкоголю. Крім того, за даними МОЗ, «за останні 10 років кількість населення в Україні знизилася на три мільйони 889 тисяч осіб або на 7,7%». Василь Князевич також зазначив, що «сьогодні українці потерпають від поєднаної дії економічної, екологічної та демографічної криз, які підсилюють одна одну і не дають вийти на шлях підвищення якості життя». Як повідомлялося, за даними Державного комітету статистики, тривалість життя чоловіків в Україні на 12 років менша, ніж жінок. Водночас, згідно із дослідженням Національної ради з питань охорони здоров’я, в Україні щороку через алкоголізм помирає понад 40 тис. людей, із них — 8 тис. осіб вмирають унаслідок алкогольного отруєння. Серед дітей алкоголь вживають 40%.

У «Єдиному Центрі» заперечують зв’язок із Віктором Балогою

Голова Секретаріату Президента Віктор Балога не є членом політичної партії «Єдиний Центр» і не має жодного відношення до її фінансування. Про це сьогодні заявив народний депутат від НУ-НС, голова політичної партії «Єдиний Центр» Ігор Кріль, пише Unian. «Він (Балога. — Ред. ) не є членом нашої партії... Він на сьогоднішній день не має жодного відношення до процесів, які відбуваються в партії «Єдиний Центр», — сказав Кріль. За його словами, членами партії мають бути професійні, віддані державі та кваліфіковані люди. «Якщо такі люди висловлюватимуть бажання вступити до нашої партії, ми це лише підтримуватимемо», — сказав Кріль. При цьому він не уточнив кількість членів партії. «Це початок процесу. Зараз відбувається серйозна побудова партії, й вона почнеться знизу. Ті люди, які активні, які хочуть і відчувають, що вони повинні брати участь у цьому процесі, матимуть можливість спочатку знизу об’єднатися, потім з виходом на серйозну політичну акцію, на серйозний з’їзд, який буде відкритим», — сказав Кріль. Відповідаючи на запитання про фінансування партії «Єдиний Центр», Кріль зазначив, що оскільки зараз відбувається лише процес становлення цієї політичної сили, то говорити про серйозне фінансування не доводиться. «Не сумніваюся в тому, що дуже багато серйозних, прагматичних людей, які мають відношення до економіки та бізнесу, будуть учасниками цього процесу», — сказав він. Пояснюючи, чому з’їзд партії проходив у закритому режимі й без участі ЗМІ, Кріль зазначив, що жодної таємниці з цього не робилося. «Ми не вважали за потрібне робити з цього піар і якусь акцію. Це серйозний і зважений крок», — сказав голова «Єдиного Центру». Нагадаємо, що 27 березня стало відомо, що Кріль очолив політичну партію «Єдиний Центр». До складу політради партії обрано 35 осіб.

Музей захистить статус

Міністерство культури й туризму України збирається цього року домогтися надання статусу Національного низці музеїв. Як повідомив міністр культури й туризму Василь Вовкун на прес-конференції у четвер у Києві, міністерство вже подало в Кабінет Міністрів представлення на звання національних: Музею народної архітектури та побуту села Пирогів (під відкритим небом, Київ) музею Олеся Гончаря (Український центр народної культури «Музей Івана Гончаря» по вул. Січневого повстання у Києві. — ИФ ), музею народно-декоративного мистецтва (на території Києво-Печерської Лаври. — ИФ ), а також музею «Кам’яні могили» (Берестечко, Рівненська обл.), повідомляє Інтерфакс-Україна. Як підкреслив міністр, надання статусу національного дасть музеям не лише більше фінансування, але й захист вищого рівня, заборону на забудову навколо музеїв і заповідників, передасть їх у підпорядкування державі, а не місцевій владі, що дозволить збільшити кількість співробітників і дасть інші можливості.

Крім того, В. Вовкун повідомив про намір створити при Міністерстві культури клуб меценатів, до якого можуть увійти всі охочі підтримувати вітчизняну культуру. За його словами, три представники українського бізнесу вже виявили бажання ввійти до цього клубу. Міністр нагадав про намір створити Національний фонд культури й висловив упевненість, що вже до кінця року Міністерству вдасться завершити розробку концепції цього фонду.

Створено добродійний Фонд імені Миколи Вінграновського

У Києві створено добродійний Фонд імені відомого українського поета, кінорежисера Миколи Вінграновського. Про це агентству Інтерфакс-Україна повідомив його син, ініціатор створення фонду Андрій Вінграновський. «Фонд добродійний, і ми не лише зробимо все для збереження й популяризації творчої спадщини Миколи Степановича, а й підтримаємо будь-які ініціативи, зокрема, й талановитої молоді у сфері української літератури, історії, культури, мистецтва», — сказав він. Окрім того, завданням Фонду, за його словами, є сприяння діяльності навчальних закладів, які готують фахівців у цій сфері, а також підтримка культурологічних освітніх програм, розширення контактів між українськими діячами культури та їхніми закордонними колегами. Головою правління Фонду є громадський діяч, політик і поет Борис Олійник. Першою акцією Фонду стане участь у підготовці творчого вечора композитора, народного артиста України Євгена Станковича.

М. Вінграновський (1936—2004) — поет, прозаїк, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Працював на київській кіностудії імені Олександра Довженка. Найвідоміші його поетичні збірки — «Атомні прелюдії», «Сто поезій», «Козерог», для дітей «Мак», «Андрійко-говорійко». Був режисером фільмів «Берег Надії», «Дума про Британку». М. Вінграновський — лауреат Шевченківської премії, премії «Благовіст» і премії Фундації Антоновичей у США.