Коротко / УКРАЇНА

Таємниці забутого цвинтаря

Невідомі та вельми цікаві сторінки з історії «Миньковецької держави» відкриваються в ці дні на забутому цвинтарі у глухому селі Мала Побіянка Дунаєвецького району. «Вирішили впорядкувати давній цвинтар. Отож через «біржу праці» влаштували громадські роботи незайнятим громадянам. І навіть гадки не мали, що робиться в отих хащах», — повідомив для «Дня» сільський голова Малої Побіянки Василь Глупак. Коли ж викорчували старі акації, вигорнули і вивезли гори сміття, перед селом відкрилася незвичайна панорама. «Передусім виявили кам’яну Цереру, богиню родючості. На пам’ятниках — карбовані мальтійські хрести і масонські символи, звертають на себе увагу незвичайні епітафії», — розповідає Василь Глупак. Мала Побіянка свого часу була в складі проголошеної графом Ігнатієм Сцибором-Мархоцьким «Миньковецької держави».

Граф був відомим диваком першої половини XIX століття. Він проголосив свої маєтки незалежною державою і встановив на кордонах іменний стовп з написом, що то — «кордон Миньковецької держави». Мав пристрасть до міфології, шанував язичницьких богів, однак не з меншим сумлінням будував християнські храми. Свято Церери відбувалося на території «держави» щороку. Що ж стосується безпосередньо відкриття цих днів у Малій Побіянці, то з історії відомо, що граф заснував особливе похоронне братство і став «сценаристом» особливого похоронного церемоніалу. Й сам брав у ньому участь. У довгій тозі, з жезлом у руках очолював похоронну процесію. Він дарував своїм «підданим» волю, зазначивши у власноруч написаному і привселюдно оголошеному акті, що «людина народилася вільною, а тому необхідно, щоб вона і помирала вільною». Мабуть, справу Мархоцького було продовжено, бо наступним відкриттям XXI століття на забутому цвинтарі у Малій Побіянці став найвищий, до трьох метрів, пам’ятник скасованому в 1861 році кріпосному праву. Це сталося аж через 34 роки після смерті засновника «Миньковецької держави». «Громадські роботи на цвинтарі ще не закінчилися. Тимчасово працевлаштовані безробітні трудяться з великим ентузіазмом. Усі сподіваються на нові відкриття», — зазначив сільський голова, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День», Хмельницька область.

Залізничникам погрожують в’язницею та нагороджують премією

Криворізька транспортна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом аварії вантажного потягу, яка трапилася 22 травня на перегоні Грековата — Червоний Шахтар Придніпровської залізниці. Як повідомляється у прес-релізі прокуратури Дніпропетровської області, внаслідок огляду місця випадку співробітниками прокуратури було встановлено, що рухомий склад, завантажений залізорудним концентратом, на швидкості зійшов з рейок і частково перекинувся. Пошкодження отримали 12 вагонів, 200 метрів залізничного полотна та дві опори контактного проводу. Людських жертв вдалося уникнути — екіпаж локомотива в ході аварії не постраждав, а одноколійний шлях використовувався лише для вивозу залізорудної сировини з одного із криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Попереднє виведення прокурорського розслідування свідчить про те, що сходження поїзда виникло «через порушення правил безпеки руху працівниками П’ятихатської дистанції», які утримували залізничний шлях у неналежному стані. Це й слугувало підставою для порушення справи за ст. 276, ч.2 Кримінального кодексу України.

Офіційні особи прокуратури скупо коментують обставини чергової НП на залізниці, а самі залізничники поспішили оголосити причиною аварії «несанкціоноване втручання сторонніх осіб», яким вдалося відгвинтити майже 900 болтів із залізничного полотна. Проте у їхніх поясненнях, судячи з усього, є лише частка правди. Як розповідають безпосередні очевидці аварії, вантажні поїзди вже не перший день ходили по рейках, не прикріплених до шпал, а для того, щоб уникнути сходження потягу, машиністи знижували швидкість руху на цій ділянці до 20 кілометрів на годину. Найвірогідніше, екіпаж нещасливого потягу №2609 не знав про це й запідозрив негаразд занадто пізно — екстрене гальмування призвело до руйнування безстикових рейок і склад покотився під укіс. За добу після аварії на місці сходження потягу повним ходом виконувались відновні роботи — більшу частину рухомого складу залізничники поставили на колеса та вивели з перегону, однак 12 вагонів, згідно з повідомленням прес- служби Придніпровської залізниці, усе ще «лежали на боку», й рух не було відновлено.

Тим часом керівництво Придніпровської залізниці ухвалило рішення оголосити вдячність і преміювати бригаду потяга пасажирського поїзда №167 «Столичний експрес», який потерпів аварію під Києвом 2 травня. Колектив на чолі з бригадиром Світланою Ляшенко нагородили «за добросовісне ставлення до виконання службових обов’язків, виявлену уважність і грамотність у діях у критичній ситуації, високий рівень професіоналізму й самовідданість під час ліквідації транспортного випадку». Як зазначають у прес-службі Придніпровської залізниці, бригада потягу зробила все необхідне для надання допомоги пасажирам під час евакуації з пошкоджених вагонів і порятунку їхніх особистих речей, повідомляє Вадим РИЖКОВ , «День».