Миті життя Анатолія Свідзинського
У Львові відбувся Меморіальний семінар, присвячений 90-річчю від народження видатного українського вченого
Вшанувати й осмислити. Поділитися теплими спогадами й обговорити ідеї, що вражають своєю глибиною. Саме з цією метою 11 березня у Львові відбувся Меморіальний семінар, присвячений 90-річчю від народження професора Анатолія СВІДЗИНСЬКОГО. Захід пройшов в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Цього дня сюди завітало чимало друзів, знайомих, колег та учнів Анатолія Вадимовича. Анатолій Свідзинський пішов у засвіти 23 січня, а 1 березня цьому видатному вченому виповнилось би 90 років.
Анатолій Свідзинський — видатний учений, філософ, культуролог, доктор фізико-математичних наук, професор, перший ректор Волинського державного університету імені Лесі Українки, один із найвидатніших інтелектуалів сучасності, нащадок роду українських патріотів, щира, відкрита, порядна, талановита людина. Він був одним із найулюбленіших авторів газети «День» (його оригінальні й глибокі статті доступні в архіві нашого видання за посиланням). Головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА назвала Анатолія Свідзинського «кристалом уцілілої української аристократії».
«Життєвий шлях Анатолія Свідзинського», «Анатолій Свідзинський — фізик-теоретик», «Професор Анатолій Свідзинський — учений і вчитель», «Культурологія у творчій спадщині Анатолія Свідзинського», «Анатолій Свідзинський — новеліст»... Такими були теми доповідей за програмою меморіального семінару, який був переповнений щирими спогадами й глибокими роздумами про постать видатного вченого.
«Для тих, хто менше знайомий з Анатолієм Вадимовичем, семінар виявився хорошою нагодою довідатися багато цікавих моментів, які стосуються як його непересічного життя, так і деталей, які витворили з нього таку видатну особистість — великого вченого, громадського діяча, талановитого педагога, блискучого фізика, який залишив визначний внесок в усі види діяльності, якою він займався. Важливим був і час, у який ми зібралися, зважаючи на низку визначних дат. Це особливий рік, на який припадає як 90-річчя Анатолія Вадимовича, до якого йому не вистачило зовсім трохи часу, так і 110-ті роковини від дня народження великого фізика сучасності Миколи Миколайовича Боголюбова, який був учителем Анатолія Свідзинського. Також цього року виповнюється 30-річчя відродження Наукового товариства Шевченка у Львові, дійсним членом якого був Анатолій Вадимович», — відзначив директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України Ігор МРИГЛОД.
У межах семінару відбулися також виставка і представлення книжкових видань Анатолія Свідзинського, кошти з продажу яких заплановано витратити на перевидання книжки «Роки й обличчя: новели», яка вперше вийшла у світ 2015 року. У цій збірці Анатолій Вадимович виявив своє літературне обдарування, зібравши разом низку своїх сатиричних та гумористичних новел.
Десятки ґрунтовних праць за своє життя видав Анатолій Свідзинський. Віхою в його науковій діяльності стала монографія «Мікроскопічна теорія надпровідності». Справою свого життя Анатолій Вадимович вважав фундаментальну, узагальнювальну 500-сторінкову монографію «Синергетична концепція культури». Редактор відділу історії газети «День» Ігор СЮНДЮКОВ дуже влучно описав цю книжку у своєму тексті до 90-річчя видатного вченого: «Його, фізика за основною професією, завжди глибоко хвилювали драматичні проблеми сучасної української культури в контексті всесвітньої глобалізації, її, культури, майбутнє, а отже, за глибоким переконанням автора, — і наше власне майбутнє. Органічний синтез фізичних, соціогуманітарних — передусім філософських, прогностичних концепцій, глибина універсальних знань визначного українського вченого — все це робить цей твір (складно точно визначити його жанр), безперечно, значним явищем у пізнанні Україною самої себе».
За життя Анатолій Свідзинський завдяки своєму непересічному розуму, твердій позиції та різноплановій діяльності завжди докладав титанічних зусиль для того, щоб піднімати рівень «інтелектуальної планки» в українському суспільстві. Безперечно, наукова спадщина Анатолія Вадимовича, його праці та ідеї сприятимуть цьому й надалі. Газета «День», у свою чергу, продовжуватиме сприяти цьому, постійно повертаючись до його напрацювань й акцентуючи увагу на цій непересічній постаті.
