Обвал з історією
Хто понесе відповідальність за руйнацію пам’ятки в центрі Києві та які уроки засвоїть місто?
Днями у центрі міста стався обвал давнього будинку. Епіцентром подій стала пам’ятка історії 1884 року, розташована на вулиці Богдана Хмельницького, 12/14. Будинок перебував в аварійному стані давно, ще у 1984 році з нього відселили більшість мешканців, а 2004-гоісторичну пам’ятку місто передало у приватну власність ТОВ «Геоінвест» (Київрада видала розпорядження від 24 травня 2004 року «Про залучення інвестора до реконструкції будинку 12-14 на вулиці Богдана Хмельницького у Шевченківському районі»).
Протягом десяти років ніякі роботи не проводились, інвестор очікував, коли будинок ХІХ століття повністю зруйнується сам?Лише нещодавно розпочався ремонт,під час якого і стався обвал перекриття на кількох поверхах. Під завалами опинилось 11 будівельників, станом на 27 лютого двох не вдалось врятувати. За даними КМДА, наразі розібрано 50% завалів.
Історія трагічна, вражаюча і заодно – скандальна. Яким чином пам’ятка історії опинилась у приватних руках? Чому інвестор упродовж стількох роківне займався їївідновленням? Для киян уже давно знайома схема, коли пам’ятка чи старий будиночок у середмісті столиці береться в оренду чи приватизується з порушеннямзаконодавства, власник доводить споруду до руйнації, а далі – зносить. На місці пам’ятки виростає чергова висотка, офісний центр чи готель. Судячи з коментарів громадських діячів та активістів, котрі борються за збереження історичних будинків міста, ця ситуація – аналогічна.
ХТО ВЛАСНИК?
Офіційну версію руйнації будинку наразі з’ясовує слідство. Відомо, що споруда на Хмельницького, 12/14 до останнього часу перебувала на балансі ОСББ «Богдана Хмельницького, 12-14», зареєстроване об’єднання співвласників у 2013 році, з весни 2015 року проводились певні заходи для відновлення будинку. За даними ЗМІ, до складу ОСББ входить Ірина Бойко, дружина Віктора Бойка, котрий в уряді Миколи Азарова обіймав посаду міністра навколишнього середовища. Подружжя одночасно є інвесторами будинку. За договоромТОВ «Геоінвест» (належить Ірині Бойко) мало вирішити питання відселення трьох родин, котрі станом на 2004 рік проживали у будинку (на момент приватизації), а після реконструкції компанія розраховувала отримати у власність 4,7 тисяч метрів квадратних цієї будівлі. Ось такий обмін.
Після окупації Криму та Сходу тут мешкали родини переселенців, однак улітку минулого року людей виселили невідомі, згодом розпочались будівельні роботи. Їхній фінал – уже відомий.
БАГАТОРІЧНІ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДИ – ВЛАДА ІГНОРУВАЛА
Однак громадськість наразі обговорює інше питання: чому протягом усіх цих років влада ігнорувала їхні звернення про незаконність привласнення будинку? Журналіст Марат Малієєв написав у соцмережі «Фейсбук», що активісти домоглись відкриття кримінальної справи по цьому питанню, повідомляли про порушення Державну архітектурно-будівельну інспекцію, Управління охорони культурної спадщини, райадміністрацію, органи МВС. Неодноразово ходили з пікетами до прокуратури Шевченківського району. Останню акцію провели на наступний день після обвалу з вимогою накласти арешт на незаконні будівельні роботи та скасувати незаконну приватизацію історичної пам’ятки. За словами активістів, історичну пам’ятку руйнували спеціально, ймовірно, для зведення нової висотки.
Скасовувати розпорядження Київради про реконструкцію можна було б через невиконання його умов, приміром, з 2005 року мало розпочатись відновлення пам’ятки, попередньо фірма мала отримати необхідні дозволи від контролюючих органів, зокрема Державної архітектурно-будівельної інспекції. Як нещодавно заявили у ДАБІ, такого дозволу ТОВ «Геонівест» не отримувало.
«ДАБІ України не видавала дозволу та не реєструвала інших документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою вул. Б. Хмельницького, 12-14 у Шевченківському районі м. Києва, – ідеться у повідомленні ДАБІ. – Будинок є пам'яткою архітектури містобудування та історії місцевого значення. Категорія складності такого об'єкта будівництва не може бути нижче IV. Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт повинен був видаватися на підставі розробленої та затвердженої за результатами позитивного експертного висновку проектної документації. Звернень щодо перевірки законності виконання будівельних робіт на даному об’єкті не надходило».
РУЙНАЦІЯ ТОТОЖНА ЗАГРОЗІ
На обвал київська влада відреагувала досить оперативно. На місце події відразу прибули перші особи міста. На запитання журналістів мер столиці Віталій Кличко заявив, що після цього інциденту у місті перевірять усі аварійні будинки, що свого часу опинились у приватній власності.
«Я дав завдання перевірити всі аварійні будинки і взяти під контроль, щоб жодних несанкціонованих робіт у таких будинках не здійснювалося, – зазначив Віталій Кличко. - Якщо людина приватизувала будинок, і він перебуває в аварійному стані, коли протягом певного часу в ньому не здійснюють жодних робіт, я вважаю, місто повинне мати можливість повернути цю будівлю у комунальну власність. Адже будинки, які стоять роками в аварійному стані, не тільки псують вигляд міста, а й створюють загрозу для людей».
«НАМІРИ МЕРА ПЕРЕВІРИТИ ВСІ АВАРІЙНІ ПАМ’ЯТКИ – ЦЕ ЗАЯВИ НА КАМЕРУ»
Чудова пропозиція, яку, як мантру, за останні роки завчили громадські активісти. Взяти іншу пам’ятку – Гостинний двір, він так само опинився у приватнійвласності, з боєм громада домагається повернення його у територіальнувласність міста, процес чомусь заблокувався у Фонді держмайна, котрий уповноважений вирішити це питання, місто ж не дуже активне у цій справі.
Або ж садиба Міхельсона, пам’ятка ХІХ століття, котру теж приватизував інвестор з наміромперебудувати, громада наполягає на поверненніїї місту, відстоює це питання у суді, проте місто так само не займає чіткої позиції. Інший приклад – Сквер Небесної сотні, коли київська влада обіцяла повернути раніше виділену під оренду землю у комунальну власність, однак на судах займає позицію інвестиційної компанії.Тому на такі заяви у громади мало надії, від мерії хочуть конкретних дій.
«Це заяви на камеру, краще зробити дві-три реальні справи, щоб громада повірила, – вважає громадський активіст, член «Демальянсу» Іван Філіпович. – Щодо заяви мера, наведу приклад, на останньому суді по садибі Орловського, це дитячий санаторій «Салют», Київрада зайняла позицію фейкового фонду, який просто краде цей будинок. Представник Київради подав прохання до суду, щоб залучити в якості третьої сторони цей фонд, і вимагав відхилити цей позов, бо позовний термін пройшов. Тобто Київрада за те, щоби інвестиційна угода діяла, щоби санаторій «Салют», історична пам’ятка, ще не аварійна, перейшла до інвесторів».
ІНВЕСТОР МАЄ ОБРАТИ: ПРОДАЖ ЧИ РЕСТАВРАЦІЯ
Депутат Київради Тетяна Меліхова, котра нещодавно очолювала комісію, що скасовувала незаконні рішення депутатів попередніх скликань, тобто розслідувала схожі афери, вважає, що цей випадок має стати уроком: «У Києві дуже багато закинутих історичних будівель,за якими потрібно слідкувати, а не доводити до такого плачевного стану, що вони завалюються.Власники таких будинків чи споруд мають зробити для себе вибір: або негайно продати їх, у випадках якщо в них немає ані часу, ані грошей, ані бажання займатися їхнім доглядом, або невідкладно братися за їхню реставрацію».
Чи стане обвал у центрі міста справді уроком для міської влади – покаже час, громада ж готова боротись за історичне обличчя міста і далі.
Author
Інна ЛиховидРубрика
День України