Одеський нафтотермінал: півкроку вперед і два - назад
Прем'єр-міністр переконався, що перший пусковий комплекс на цьому будівництві може бути введено в дію лише наприкінці 1998 р.
Але це неважко було зрозуміти й Президентові Л. Кучмі, котрий незадовго до цього пообіцяв запустити в дію нафтоперевалочний комплекс у порту Південному (Одеська область) у першому півріччі наступного року.
Однак не виключено, що обидва високих гості були введені в оману, і насправді українська будова сторіччя, про доцільність якої було стільки суперечок, стане до ладу набагато пізніше.
Невже ми розучилися будувати? Аж ніяк. Справа зовсім не в цьому. Термінал у Південному справді необхідний Україні. Більше того, саме він є однією з тих ланок, з допомогою яких можна було б витягнути наше народне господарство з енергетичної та економічної кризи. Тільки ніхто ще не навчився будувати без грошей, а ініціатори цього проекту чомусь вирішили, що їм це вдасться. Будівництво як починалося три роки тому, так і триває (якщо так можна про нього сказати) практично без джерел фінансування.
Спочатку його намагався забезпечувати грошима бюджет. Але законодавці дуже скоро пересвідчилися в непосильності цієї ноші. Тоді термінал доручили будувати закритому акціонерному товариству "Укрнафтотерм", провідна фінансова сила якого - АТ "Ексімнафтопродукт" займалася саме продажем у далеке зарубіжжя російської нафти і, на думку експертів, абсолютно не займалася терміналом. Добре, що львів'янин Любомир Буняк - керівник підприємства щодо експлуатації магістрального нафтопроводу "Дружба" - можливо, не стільки з економічних, скільки з політичних міркувань активно підтримував будівництво. Досить сказати, що "Дружба" завдяки постійним фінансовим вливанням у термінал вже має понад 50% акцій у ЗАТ "Укрнафтотерм". І все ж зрозуміло, що жодне підприємство не в змозі витягнути будівництво загальнодержавного масштабу.
І тоді виникла ідея перетворити АТ "Укрнафтотерм" із закритого на відкрите акціонерне товариство з тим, щоб, емітувавши акції, залучити гроші юридичних осіб і населення. На жаль, далі намірів справа не пішла.
Через півроку ця ідея реанімувалася, але вже за нових обставин. Рішенням Кабміну будівництво терміналу тепер передане державному концерну "Укртранснафта", до складу якого ввійшли вже згадувана "Дружба" і підприємство Придніпровських магістральних нафтопроводів. Судячи з того, що концерн довірили очолити Анатолію Негрескулу, за котрим, певно, залишаться і "Ексімнафтопродукт", і "Укрнафтотерм", якихось особливих зрушень у будівництві не випадає сподіватися.
Про це свідчить заява А. Негрескула про те, що для завершення будівництва необхідно залучити кредит ЄБРР на $100 млн. і на таку ж суму випустити акції. Однак ЄБРР, як відомо, кредити під чесне слово не видає, а підготовлений "Укрнафтотермом" бізнес-план його не переконав у комерційній цінності проекту, перевантаженого з подання одеських властей природоохоронними та соціальними об'єктами. За свідченням начальника управління інвестицій Держнафтогазпрому України Анатолія Зозулі, вартість технологічної частини становить усього 28% кошторисної вартості проекту. Що стосується акцій, то їхнім майбутнім власникам добре б спочатку довести економічну привабливість терміналу і продемонструвати роботи, що тут проводяться. Але показувати, на жаль, нічого. Недарма В. Пустовойтенко насмілився вступити в заочну суперечку із Президентом стосовно строків завершення будівництва.
