Пам’ять про Лесю Українку
1 серпня в Києві біля пам’ятника Лесі Українці відбулася церемонія, присвячена пам’яті великої поетеси. Присутні читали її вірші, а також поклали не тільки квіти, але й вінок з верби, що символізує відродження.
88 років тому перестало битися серце видатної української письменниці і громадського діяча. Ім’я Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) вписане в золоту сторінку світової літератури. Значна частина життя поетеси пов’язана з Волинню, на якій вона народилася, Києвом, Полтавською областю, містом Сурамі (Грузія) — там, де вона жила і творила. Леся стійко виносила удари долі і була сильною особистістю. Незважаючи на важку хворобу — туберкульоз, вона стала високоосвіченою людиною, володіла енциклопедичними знаннями. Послідовно боролася за права жінок, які в ту далеку пору були абсолютно безправними в суспільстві. Л.Українка залишила нам величезну літературну спадщину. Насамперед, це чудові драми «Блакитна троянда», «Кассандра», «У пущі», «Камінний господар», «Оргія», поеми «На полі крові», «Руфін і Прісцилла». Та вершиною творчості письменниці стала драма «Лісова пісня», в якій Леся Українка втілила загальнолюдську мрію, показавши високі почуття і перемогу краси життя над бездуховністю. Образ Мавки надихнув на створення балету Скорульського і Жуковського, а композитора Кирейка — на написання опери. В багатьох театрах ідуть балети «Камінний господар» (Губаренко), «Досвітні вогні» (Дичко). На кіностудії ім. Довженка неодноразово екранізувалися її твори. Серед кращих стрічок «Лісова пісня» (режисери В.Івченко, 1961 рік і Ю.Іллєнко, 1981 рік). Юрій Щербак написав драму «Сподіватися», в якій розповів про життя і творчість Л.Українки. Ця драма з успіхом багато років йшла в Київському театрі російської драми, що носить ім’я поетеси; головні ролі в ній виконували чудові актори Ада Роговцева і, на жаль, уже покійний Леонід Бакштаєв. Композитор Штогаренко присвятив письменниці сюїту «Пам’яті Лесі Українки». Спілка письменників України іменною премією поетеси щорічно відзначає авторів і твори для дітей. Цього року лауреатами стали драматург Ярослав Стельмах за книжку повістей та оповідань «Голодний, злий і дуже небезпечний», а також львівська поетеса Марія Людкевич за збірку віршів «Домовик без черевик».
У Києві понад сорок років існує Літературно-меморіальний музей великої української письменниці і поетеси, а на її батьківщині, в Новограді-Волинському, дбайливо вшановують пам’ять своєї знаменитої землячки. Минулої неділі там завершився фестиваль «Лесині джерела», в якому брали участь майстри мистецтв практично з усіх куточків нашої країни. Образ поетеси втілювали художники та скульптори у своїх творах. Існують пам’ятники в Луцьку, Клівленді (США), Торонто (Канада). В Києві на Байковому кладовищі, де похована Л.Українка, на її могилі будь-якої пори року завжди лежать живі квіти.
