Підтвердження невисокого статусу
Iгри із командами рівня збірної Нідерландів завжди стають особливо важливим сторінками в історії кожної національної збірної. Варто згадати збірну СРСР, яка за всю свою історію лише чотири рази грала проти «помаранчевої» команди, причому гра у фіналі Євро-88 стала, без перебільшення, історичною для обох сторін. Нідерланди тоді вперше стали чемпіонами Європи, а наші востаннє вийшли до фіналу турніру такого рівня.
Національна збірна України минулої суботи вперше зіграла зі збірною Нідерландів. Контрольний поєдинок у Роттердамі був запланований ще минулого року, коли команди боролися за право зіграти у фінальному турнірі Євро-2008. Голландці це право вибороли, наші — ні. Як наслідок для господарів поля гра проти України стала однією із останніх перевірок перед континентальною першістю. А от наша збірна опинилася у не зовсім зручній ситуації.
Готуватися до чогось гравцям збірної України сьогодні не треба. Офіційний сезон для них закінчено. У такому разі контрольна гра, яку не можна скасувати, за визначенням не могла бути перевіркою для команди, гравці якої йдуть у відпустку після довгого, фізично та психологічно виснажливого сезону.
Що було робити тренеру збірної України? Олексій Михайличенко вирішив зібрати на гру проти Нідерландів усіх: і тих, хто вже багато років виступає під синьо-жовтим прапором, і тих, хто ще ніколи не мав такої честі. Напевно, задумано було перевірити можливу взаємодію новачків і досвідчених футболістів. На практиці вийшло інакше.
Для європейських країн практика проведення матчів Національної збірної не у столиці є звичною. Ось і цього разу національна команда зіграла у Роттердамі. Місцевий клуб «Фейеноорд», який у сімдесяті роки був одним із кращих у Європі, за півтора місяці відзначатиме своє сторіччя. Гра Національної збірної стала таким чином хорошим подарунком місту і його клубу до такої дати.
Загалом, збірна Нідерландів могла б грати з Україною будь-де. Сучасних стадіонів, обладнаних усім необхідним для проведення матчів найвищого рівня, у Країні Тюльпанів є кілька десятків. Сімнадцять мільйонів громадян цієї країни проживають на такій невеликій території, що до будь-якого міста можна дістатися електричкою менше ніж за дві години. До Парижа, до речі, теж недалеко. Експрес від Амстердама йде до столиці Франції трохи більше ніж три години.
Літак із збірною України летів до столиці Нідерландів на годину менше. Велика кількість запрошених до головної команди гравців означала бажання тренерів випробувати нові варіанти гри. На тренуванні за день до матчу всі виглядали впевненими у своїх силах і готовими до гри.
На жаль, сама гра показала протилежне. Попри те, що Україна об’єктивно не належить до найсильніших футбольних держав світу, у пасиві нашої збірної до гри у Роттердамі було лише шість поразок із великим рахунком. У грі проти Нідерландів наша команда зазнала сьомої. І справа не тільки у великому рахунку, а в тому, що гра українців була на тлі добре підготовлених суперників настільки слабкою, що вже з перших хвилин матчу питання було лише у тому, з яким саме рахунком переможуть господарі поля.
Немає жодного сенсу аналізувати гру нашої збірної. Тому що такої гри у національної команди України не повинно бути. Команда мусить бути здатною грати проти будь-якого суперника, протиставляючи йому тактику, відповідну до ситуації. Нічого подібного у Роттердамі не було. Стало остаточно зрозуміло, що потенціал команди, яка складається із залишків збірної зразка 2004 — 2006 року разом із групою недосвідчених новачків, вичерпаний. Слід якомога швидше створювати нову команду, яка б мала перспективи для зростання. Можливо, перші обриси такої команди ми побачимо вже цієї неділі, коли збірна України зіграє ще один контрольний матч проти збірної Швеції. Якщо не побачимо, залишиться чекати осені, коли нашим стартувати у відборі до світової першості 2010 року.
