Платформа солідарних зусиль
У Львівському національному університеті ім. Івана Франка створено «Університетський Майдан»
Активна спільнота Франківського університету після Революції Гідності гостро відчула власну відповідальність за те, яким є і, головне, яким має стати університет. Як наслідок – на початку березня виникла громадська ініціатива «Університетський Майдан». Вже відбулися дві широкі відкриті зустрічі УМ, утворено робочі групи, активно тривають обговорення різноманітних ініціатив. Також УМ вирішив долучитися до виборчого процесу на посаду ректора ЛНУ та ініціює відкриту передвиборчу кампанію кандидатів. Про це «День» поінформував прес-центр університету.
За словами однієї із засновниць ініціативи, доцента кафедри філософії мистецтв Зоряни Рибчинської, ідея «Університетського Майдану» з'явилась у середовищі Центру гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І. Франка наприкінці лютого, «коли у кожного з нас увиразнилась потреба запровадження змін, і не тільки на загальнодержавному рівні, а й у нашому найближчому середовищі – в житті університету». Отож після кількох зустрічей у вужчому колі стало зрозуміло, що для університету необхідно створити майданчик і формат, де зможуть зустрітися ті, хто хоче і може брати участь у формуванні активної академічної спільноти. Під час підготовки перших зборів сформувалась група активістів. Тоді ж з'явилась назва ініціативи – «Університетський майдан».
На думку доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Ірини Старовойт, нова команда Міністерства науки та освіти України теж стала на шлях активного реформування галузі, і виникнення УМ суголосне зі загальним прагненням змін. «Університетський майдан» як колективний розум аналізує кроки міністерства, коригує ідеї на стику з реальністю та інспірує нові, – розповідає І. Старовойт. – Адже університету зараз доведеться приймати багато рішень про виживання і розвиток. Політична криза, зовнішня загроза, режим строгої економії (нас чекають складні роки) вимагатимуть реформи, відповідальності, звітності. Автономія має стати рухом у конкурентне майбутнє, а не завертати нас назад, змиваючи в нове середньовіччя. Така структура солідарності заради зцілення української вищої освіти в рідному університеті, до якого нам не байдуже, – це і є Університетський майдан».
Упродовж двох місяців роботи УМ сформувалося кілька робочих груп, що вже дали перші напрацювання. Група «Контроль за якістю освіти і науки в ЛНУ» уклала та запропонувала університетській спільноті «Меморандум професійної гідності». «Меморандум був запропонований нами як документ, що має стимулювати університетську громаду до більш відповідального та професійного ставлення до своїх обов’язків, – говорить учасник групи, професор кафедри історії української літератури Тарас Пастух. – Також на засіданнях кафедри та вченої ради ми поставили низку проблемних питань, пов’язаних із плагіатом у дипломних і магістерських роботах, схваленням кандидатських та докторських дисертацій з низьким науковим рівнем, застосуванням нових і більш ефективних форм співпраці викладача і студента тощо.»
Ще одна робоча група присвятила свою діяльність аналізу проекту нового «Закону про освіту». До своїх напрацювань активісти додали 35 підписів від представників університету, та скерували їх до відповідного комітету Верховної ради України. Також робоча група представила пропозиції та критерії для кандидатів на посаду ректора, на основі яких пізніше було сформовано звернення до кандидатів від координаційної ради УМ. Далі учасники групи планують працювати над змінами до Статуту Університету і його демократизацією.
Вибори ректора університету, які заплановано на 27 травня, – одна з найважливіших подій у найближчому майбутньому університетської спільноти. Оскільки УМ має на меті впроваджувати глобальні зміни маленькими, але конкретними кроками, активісти вирішили не стояти осторонь виборчого процесу. «Ректор в університеті не змінювався вже понад двадцять років, хоч вибори проводились чотири рази. Існують статутні процедури, "демократичні механізми", як це виважено назвав хтось з семи теперішніх кандидатів, але мало хто користувався ними так широко, як це уможливлює наша унікальна ситуація в країні, – зазначає директор Центру гуманітарних досліджень Євген Гулевич. – Хочемо допомогти зробити вибори ректора конструктивними для якнайширшої університетської спільноти. Щоби кожен із кандидатів зі своєю візією майбутнього університету міг бути відповідальним за свої обіцянки, зрозумілим колективу, який обиратиме собі очільника, і розраховувати на активну підтримку цього колективу». До речі: вже оголошено розклад зустрічей претендентів на посаду ректора ЛНУ з громадою університету.
Активісти та учасники робочих груп запевняють: «Університетський Майдан» не є тимчасовою акцією, яка зникне після вирішення найбільш болючих питань. Це відкрите поле для необхідних дискусій та співпраці, і чим ширшим воно буде – тим краще. Наразі ініціатива об’єднала вже понад півтисячі викладачів, студентів, аспірантів та випускників вишу. «Ми розуміємо, що система освіти справді вимагає змін, і виконувати їх треба на різних рівнях, – говорить студентка філології Наталія Малик, що вирішила приєднатися до координаційної ради УМ. – Хочеться, аби в університеті було комфортно вчитися, а не просто відсиджувати пари. Починати треба зі себе, тому «Університетський Майдан» є справжньою нагодою для того, щоби втілювати ідеї і творити такий університет, який ми хочемо бачити».
Author
Тетяна КозирєваРубрика
День України