Прецедент з iнтересом

На фоні обвинувачень, що прозвучали, і заяв інтерес українського політикуму, як і широких суспільних верств до даного інциденту, зрозумілий і цілком природний. Українська влада, яка у даному випадку може сприйматися як одна із звинувачених сторін, схоже, серйозність справи розуміє. За словами першого заступника глави Адміністрації Президента України Валерія Хорошковського, АП дуже зацікавлена у найшвидшому об’єктивному розгляді і винесенні справедливого вердикту стосовно бізнесмена Костянтина Григоришина. Виступаючи в ефірі телеканалу ICTV у п’ятницю, В. Хорошковський підкреслив, що Адміністрацію Президента, «безумовно, хвилює доля бізнесмена». Про ступінь схвильованості може свідчити факт усунення зі своєї посади указом Президента першого заступника держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Миколи Джиги, відповідального за операцію МВС із затримання Костянтина Григоришина, під час якої також постраждав народний депутат Володимир Сивкович. Нагадаємо, раніше В. Сивкович припинив членство у парламентській більшості. Однією з умов повернення до більшості він ставив звільнення М. Джиги. Леонід Кравчук, лідер фракції СДПУ(О) в парламенті, підозри у пресі з приводу причетності керівників партії до інциденту з Григоришиним називає «фантазiєю». На думку Леоніда Кравчука, висловлену «Українській правді», перш ніж когось у чомусь звинувачувати, треба мати «у своєму розпорядженні факти, а не думки». «Те, що преса має підозри — це не підозри. Це думка демократичної української преси», — вважає він.

КОМЕНТАР

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

— Особисто я обурений інцидентом із затриманням бізнесмена Григоришина. На мою думку, подібна поведінка є абсолютно не припустимою по відношенню до такої шанованої людини. Тому я вважаю правильним його звільнення. А все, що потрібно робити правоохоронним органам, вони можуть робити і тоді, коли він не сидить за гратами. В результаті цього інциденту мені не зрозуміло, якими насправді були підстави для затримання і чому воно проводилося так нахабно. Перше, що спадає на думку в процесі аналізу даної ситуації, я б озвучив як провокацію проти Суркіса і Медведчука з метою послаблення позицій останнього. А за умови, коли відомі їхні конкуренті стосунки (особливо Суркіса і Григоришина), для мене є абсолютно очевидним те, що їх вороги були зацікавлені в такому розвитку подій. Хто б це міг бути? У мене є різні версії, але наразі я не можу нічого сказати. Тепер стосовно обвинувачень в політичному замовленні конкретних осіб. Хто насамперед не був зацікавлений в цьому — то це Медведчук, і це для мене є абсолютно очевидним. Водночас, зрозумілими видаються і звинувачення Григоришина, який таким чином захищається.

Що стосується дій народного депутата Сівковича, то, відверто кажучи, більшість сьогодні немає «запасу», що і провокує будь-якого члена цієї більшості до шантажу. Тому дії Сівковича я вважаю політично виправданими. Він використовує наявний в нього ресурс (депутатський мандат, недоторканість). Тобто, з його боку це політично обумовлений, виправданий шантаж.

Прогнозуючи подальший розвиток ситуації, можу припустити, що ми ще багато чого не знаємо. Як наслідок, вся ця історія матиме якесь продовження.