Президент мріє про відпущення... боргів

На прес-конференції в Луганську Кучма висловив упевненість в тому, що, у разі його обрання на другий термін, йому вдасться домовитися із міжнародними фінансовими організаціями про реструктуризацію зовнішнього боргу України, підкресливши, що наступного року Україна матиме «найбільше навантаження на бюджет в частині розрахунків по зовнішньому боргу» — близько $3 млрд. «У мене є впевненість, що мені як Президенту вдасться реструктуризувати цей борг на серйозний час», сказав Президент, додавши, що нині ведуться переговори з міжнародними фінансовими організаціями про списання частини українських зовнішніх боргів, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Однак, визнавши власну нездатність виплачувати борги, Кучма не надав серйозних аргументів на користь можливості їхньої реструктуризації. Бо ними важко вважати як і його впевненість в цьому, так і його посилання: «якщо світ спільно хоче допомогти Україні, яка будує демократичне суспільство, він піде на це» (мовляв, Польщі списали $15 млрд., тепер «на черзі й Україна»).

КОМЕНТАРI

Олександр ТУРЧИНОВ, голова підкомітету Верховної Ради з питань витрат державного бюджету:

— 15 вересня Кабмін має передати Верховній Раді проект бюджету на 2000 рік. Найскладніше питання в ньому — по- справжньому страшна витратна частина, де головне — покриття зовнішніх боргів, механізму для яких просто немає, оскільки так працює наша держава, наша економіка. Тема профіциту бюджету в цьому світлі виглядає не більше, аніж мрією, казкою. А один зі схожих із цим варіантів — зробити реструктуризацію зовнішнього боргу або домовитися з кредиторами про відстрочку. У іншому разі на нас чекає дефолт. Так що за цих умов у Л. Кучми немає іншого виходу, окрім переговорів про реструктуризацію. Я не думаю, що хтось може піти на списання наших боргів. У будь-якому випадку кредитори чекатимуть до 31 жовтня. Раніше ніхто серйозних фінансових проектів не підпише. Адже йдеться про країну, яка ще не визначилася з владою.

Андрій СТОРОЖУК, економіст Світового банку:

— Президент заявляє про своє бажання списати зовнішній борг. Але навряд чи Світовий банк чи МВФ зможуть розглядати цю можливість у короткостроковому періоді. Найвірогідніше, ми будемо вести діалог з Україною. Особливо важкі для неї виплати належать приватним кредиторам. Наприклад, Світовому банку Україна повинна виплатити наступного року менше $ 200 мільйонів. За українськими мірками це надзвичайно багато, але ж це — менше 10 % зовнішніх боргових виплат. Якщо навіть цю суму спишуть, то це не врятує Україну. Тому найголовніше її завдання — впорядкувати відносини з приватними кредиторами, виплати яким перевищуватимуть наступного року $ 1 млрд.

Наступного року позики Україні від міжнародних фінансових організацій становитимуть $ 200–500 млн. Вони надаватимуться без визначення напрямку використання і, зокрема, можуть спрямовуватися на фінансування реструктуризації боргів приватним кредиторам. Таку підтримку міжнародні фінансові організації України надаватимуть і вона зможе використати досвід Польщі. Звичайно, у Світового банка є спеціальний інструмент — кредит на скорочення обслуговування відсотків зовнішнього боргу. Його було надано Польщі у 1994 р., коли вона була близька до дефолту, і завдяки цьому Польща зуміла поліпшити своє становище, викупивши на вторинному ринку свої зобов'язання. Ця операція стосовно України також може бути розглянута після президентських виборів.