Про дефіцит крові

З нагоди Всесвітнього дня донора, який відзначається 14 червня, блок Віталія Кличка у Київраді виступив із соціальною ініціативою — пропагандою донорства. Тож у переддень свята Віталій Кличко разом з однодумцями з секретаріату Блоку Кличка (серед них — колеги по фракції, депутати районних рад Києва, працівників секретаріату блоку) здали кров у Київському міському центрі крові. Чемпіон світу з боксу закликав українців взяти з нього приклад і також зробити таку благородну справу.

Лікарі свідчать, що без розвитку донорства неможлива успішна хірургія, гінекологія, гематологія, реанімація, онкологія тощо. Але за останні 14 років загальна кількість донорів у нас зменшилася майже удвічі. Щорічно кров та плазму в Україні здають понад 700 тисяч осіб, при цьому фахівці стверджують, що їх недостатньо.

Те ж стосується й столиці. За даними Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Києва, торік тут здали кров майже 5,7 тисячі осіб. При цьому медики зазначають, що 5,4 тисячі із них були донорами резерву, тобто тими, хто здає кров одноразово і є, як правило, родичами або знайомими хворого. На думку фахівців, такий напрямок донорства є досить перспективним, але у нього є свої «мінуси»: як правило, ці люди не знають про хвороби і віруси, які є в їхньому організмі, тож після діагностики їм можуть відмовити. В той же час активні донори 2—5 разів на рік проходять медичне обстеження. Згідно з даними лікарів, у Києві кількість активних донорів, а особливо донорів плазми, зменшилась за минулий рік на 8% і серед причин на перший план виступає низька оплата за кров. Нині вона сягає близько 160 гривень за літр. Не менш важливою є проблема масового погіршення стану здоров’я українців: через це теж зменшується кількість потенційних донорів. Приміром, лише торік в Києві лікарі Київського міського центру крові за тимчасовими та абсолютними протипоказаннями відмовилися взяти кров у 670 осіб.

Лікарі нагадують, що донором може бути будь-яка практично здорова людина від 18 до 60 років. Існує перелік захворювань, через які людина ніколи не може здавати кров, серед них вірусні гепатити В і С, ВІЛ та сифіліс, туберкульоз, бруцельоз, туляремія, лєпра, а також паразитарні, злоякісні хвороби, хронічні захворювання серцево-судинної, дихальної та сечовидільної систем, шлунково-кишкового тракту, деякі захворювання ЛОР-органів та очей, патологія шкіри та операції з видалення будь-якого органу. Крім того, тимчасово, на визначений в кожному конкретному випадку термін, перешкодою можуть стати операції, аборти, татуювання та голкотерапія, перебування за кордоном понад два місяці, алергічні захворювання, вакцинація, прийом деяких лікувальних засобів, запальні процеси та інфекційні хвороби, які не увійшли до переліку абсолютних протипоказань.

За даними головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Києва, нині в Україні 50 тисяч осіб є почесними донорами України, ще 16 тисяч — заслуженими. Статус «Почесний донор України» отримують люди, які безкоштовно здали кров 40 разів в максимально допустимій кількості або 60 разів — плазму. Звання «Заслужений донор України» — після здачі 100 доз крові та її компонентів.