Реформи не наздогнали економіку
Міжнародний центр перспективних досліджень оприлюднив своє бачення перспектив української економіки. Як вважають його фахівці, на тлі прискорення темпів економічного зростання в Україні відбулося гальмування реформ. Уряд не використав сприятливі умови 2003 року (зовнішньоекономічна кон’юнктура, поліпшення відносин з ЄС, США та міжнародними організаціями, розширення зовнішньої торгівлі та зростання платоспроможного внутрішнього попиту, підйом у будівництві до 25%, прискорення темпів зростання в промисловості до 15,5%) для глибокого реформування державного сектора. Ціновій конкурентоспроможності українського експорту, як вважають фахівці МЦПД, сприяла відчутна (в реальному вимірі) девальвація гривні. Це було пов’язано з послабленням позиції долара у світі, а також з вищими темпами інфляції в головного торгового партнера України — Росії. Активізація податкової та пенсійної реформ на початку року не мала продовження в його другій половині. Система сплати страхових внесків до соціальних фондів, яка є однією з вагомих причин тінізації економіки, залишилася незмінною. Не було розроблено дієвого механізму розв’язання проблем невідшкодування ПДВ експортерам, не зазнали суттєвих скорочень податкові пільги. Не вжито заходів до законодавчого захисту корпоративних і майнових прав. Урядові так і не вдалося перейти від пільг до адресної грошової допомоги найбіднішим верствам населення, здійснити реформу житлово-комунального господарства, енергетики та монопольних утворень.
За відсутності зрушень у реформуванні економіки уряд навіть почав відступати від уже досягнутого, вважають експерти МЦПД. Зокрема, бюджет 2004 року не передбачає кількох важливих заходів з реформування пенсійної системи, записаних у новому законі про пенсійне страхування. Крім того, урядова політика-2003 часто призводила й до посилення впливу держави, що перешкоджає розвиткові приватної ініціативи. Йдеться про спроби протидіяти експорту нафтопродуктів, щоб зупинити загрозливе зростання цін. Кабмін створював також перепони в експорті коксiвного вугілля й брухту. Зрештою, уряд і місцеві адміністрації цілий рік вирішували, як фіксувати ціни на хліб (і на які сорти) замість того, аби приділити більшу увагу держрезервам та заздалегідь підписати контракти про забезпечення України імпортованим зерном.
Отже, автори дослідження передбачають, що й 2004 року реформи не прискоряться через відволікання ресурсів і зусиль уряду на передвиборну кампанію. Хоча умови для проведення реформ у 2004—2005 роках залишатимуться сприятливими. Стабільна фінансова ситуація та налаштованість влади на приватизацію великих підприємств і завершення розпочатих реформ залишають перспективи збереження високих темпів піднесення економіки, які, проте, сповільняться з 8% до 6%. 2005 року новий уряд активізує процес оновлення економіки, але позитивний ефект з’явиться трохи згодом. Головна проблема нинішнього коаліційного уряду, на думку дослідників, — відсутність скоординованого плану реформ. Це визначено розбіжностями в економічних поглядах урядовців, які відповідають за різні сектори економіки.
За оцінками МЦПД, коаліція влади збереже контроль над парламентом та урядом до жовтня 2004 року, причому склад коаліції та більшості уряду зберігатиметься, хоча зміни окремих міністрів iмовірні. Якість і результати державної політики, яку впроваджуватиме існуюча коаліція, залишатимуться недостатньо високими, і більшість реформ до виборів не буде проведена через недостатнє розуміння урядом їхньої важливості та тиск впливових бізнес-груп. Діяльність уряду орієнтуватиметься на стимулювання кінцевого споживання та завершення вже розпочатих реформ, а не на інвестиції та нові непопулярні реформи. Це сприятиме збереженню доволі високих темпів зростання ВВП, які, однак, вже не будуть підтримуватися таким же значним поліпшенням зовнішньоекономічної кон’юнктури, як цього року. Тому Центр прогнозує зростання реального ВВП 2004 року на рівні 6,5%.
