Ресторан «Лавра», фітнес-центр «Софія»...<br>А що далi?

Це, мабуть, квінтесенція будівельних перетворень, такого собі «українського Клондайку» ідей і архітектурних рішень, які вже протягом тривалого часу «лихоманять» столицю. Як зазначила позавчора на прес-конференції Лариса Скорик, «реконструктори», керуючись однією лише «економічною доцільністю», не тільки порушують архітектурні канони, але й ігнорують власні розпорядження — «втискують» висотні будівлі (що неминуче спричиняє збільшення транспортних потоків) в зони регульованої забудови, забуваючи про необхідність збереження історичного планування. Заповідникам національного значення в нових віяннях будівельної моди і зовсім несолодко. Не встигла «відгриміти» історія з будівництвом фітнес- центру в охоронній зоні «Софії Київської», як довелося висловлювати своє обурення дирекції Печерської лаври. Біля її стін мирно простояв кілька років тимчасовий торговий павільйон, а нині на очах тисяч віруючих і цінителів старовинної архітектури стає капітальною будівлею, висота якої навіть у незавершеному стані перевищує монастирську огорожу. Звернення директора заповідника Сергія Кролевця до різних інстанцій плодів не принесли. Будівля продовжує зростати. На документації, що дозволяє спорудження (оформленій, до речі, як на реконструкцію) стоять, з його слів, усі необхідні підписи, в тому числі й Управління з охорони пам’ятників історії культури та історичного середовища Київміськадміністрації. Незайвим буде нагадати, що одна з функцій останнього полягає в тому, щоб не допускати будівництво в охоронних зонах заповідників.

Вражає і непослідовність столичних містобудівників у звітах перед громадськістю. Коли остання обурилася стосовно допущення «реконструкції» в районі Софії, Р. Кухаренко всіляко заперечував, що управління дало «добро» на будівництво горезвісного фітнес-центру. Він, пригадуємо, виправдовувався систематичним підробленням недоброзичливцями його, Кухаренка, підпису на затвердженнях проектної документації. Пізніше головний архітектор міста Сергій Бабушкін називає навіть протокольний номер дозволу на вищезгадане будівництво, чим остаточно вводить журналістів в оману. Пан Бабушкін стверджував, що охоронну зону Софії не визначили досі. І тому нічого поганого в згаданому дозволi на будiвництво Кухаренка немає.

Тим часом крім «Закону України про охорону культурної спадщини...», існує й розпорядження Київміськадміністрації, де межі історико-культурної спадщини Києва визначено чітко. Їх знати і головному архітектору, і голові Управління сам Бог велів. А в зоні дії заповідного режиму, зазначимо, про жодні зміни не може і йтися — пам’ятники архітектури можуть тільки реставрувати. Отже, надбудови мансард на будинках по провулку Рильського і вулиці Володимирській (про законність яких так багато говорили С. Бабушкін та Р. Кухаренко) — виходить — недопустимі? І вже точно недопустиме будівництво «безпечного» для Софії, зі слів С. Бабушкіна, фітнес-центру. Як зазначила архітектор Інна Дорофієнко, стан мозаїк і деяких конструкцій пам’ятника такий, що в Софії заборонено навіть... хоровий спів. А поки наші містобудівники зводять, громадськість — обурюється. А Генпрокуратура шукає авторів оригінальних «творчих рішень».