Рятівне... вето

Довгоочікуваний закон про статус та права переселенців, який Верховна Рада ухвалила минулої п’ятниці, виявився недосконалим. Так заявляють представники громадських організацій після детального ознайомлення та аналізу закону. Експерт ГО «Кримська польова місія» Ольга Скрипник розповідає, що закон було ухвалено з порушенням регламенту: не пройшов жодних обговорень у профільних комітетах, не отримав експертних висновків і не виносився на обговорення громадськості, як це передбачає міжнародне право.

Але найгірше — закон не вирішує нагальних проблем переселенців, а лише їх ускладнює. Адже у ньому не йдеться про створення так званого єдиного вікна — центру, де переселенці могли б вирішити питання з реєстрацією, оформлення утрачених документів, отримання соціальних пільг та послуг. Не передбачається і створення єдиного координаційного центру, щоб люди знали, де ще є місця для проживання та можливості знайти роботу. А термінологія, яку застосовують у законі, не відповідає нормам міжнародного права. Запроваджують термін «вимушений мігрант», тоді як за міжнародним правом доречніше говорити у даній ситуації про внутрішньо переміщених осіб.

— Ще один недолік — закон не передбачає коштів з державного бюджету, а як без цього можна вирішувати якісь проблеми? До того ж вимушеним переселенцям доведеться якось доводити, що вони переселенці, збирати необхідні документи у місцях реєстрації, але як це зробити на території, де відбувається АТО, або в Криму, де документи тамтешніх органів не визнають в Україні? Головним органом, що має займатися питаннями переселенців, визначають міграційну службу, але ці питання не входять до її компетенції, вона може займатися проблемами переоформлення чи видачі паспортів, проте не проживанням чи працевлаштуванням, — додає Ольга Скрипник. — У підсумку ми отримуємо закон, який не допоможе, а створить серйозні складнощі у доступі до соціального та гуманітарного захисту.

«День» раніше писав, що влада має розробляти довгострокову стратегію вирішення питань людей, що втікають з Криму та сходу. Але ж і закони мають частково працювати на цю мету. Активісти ще 18 червня зареєстрували у Верховній Раді свій варіант закону — про захист внутрішньо переміщених осіб. Його створювали разом із представниками міжнародних інституцій, і, за словами експертів, він вирішував би нагальні потреби східняків та кримчан. Тому представники громадськості просять Президента ветувати закон, ухвалений 19 червня, і допустити на розгляд у парламенті власну версію законопроекту. Активісти додають: коли кількість переселенців дійде до критичної маси, а закони жодних проблем не будуть вирішувати, гуманітарної кризи не уникнути. За останніми даними УВКБ ООН, кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні зросла вже до 49 тисяч.