Що варто обговорити?

Академік НАНУ, директор Інститут філософії НАНУ Мирослав ПОПОВИЧ — виступає експертом «Дня» чи не з часів заснування видання. Так само — чи не з його початків він — наш читач. Нині йому пропонуємо поєднати ці дві соціальних ролі. Пан Мирослав як спеціальний експерт рекомендує, що варто обговорити на «Днівських» шпальтах, опираючись передусім на власний читацький досвід.

— Торік що не номер, то цікавіший. Навіть склалося враження, що газета «День» — не просто суспільно-політичне видання, а потроху стає науково-популярним. Принаймні, що стосується гуманітарних наук. Передусім йдеться про висвітлення історії — все чітко, вивірено і, що називається, під українським кутом зору. Тому я радий, що «День» дедалі тісніше співпрацює з експертами: істориками (як писала в передмові до однієї з книжок з бібліотечного проекту газети головний редактор, мовляв, довкола видання створена «партія істориків»), філософами (згадати б безсмертного Сергія Кримського), культурологами і мистецтвознавцями, врешті, економістами.

За ці роки, відколи я читаю «День», чимало авторів вже стали моїми улюбленими. Щоправда, не хотілося б їх називати — аби когось не образити.

Окремо слід відзначити вручення премії імені Джеймса Мейса — за громадянську позицію, яку минулого року отримав Олександр Палій. У наш час мало які ініціативи вирізняються стабільністю. А тут, окрім стабільності, що не лауреат, то цей вибір наглядової ради нагороди стає предметом обговорення і зацікавлення.

Підсумовуючи вищесказане, додам, що газета в доброму стані: динамічна, об’єктивна, ідейновизначена, тобто, проукраїнська. Таких, як «День», мало.

Пропоную торкнутися теми політики і моралі. Навіть ширше: суспільства і моралі. Ми всі, власне, навколо неї крутимось. Люди чутливі до проблем моральності. Разом з тим наше суспільство накриває хвиля, мовляв, всі аморальні і нема кому вірити. Це неконструктив. Не можна допускати, щоби суспільство ставало байдужим. Тому я готовий взяти участь в круглому столі на озвучену тему.