«Скорочувати далі – нема куди»
Учені вкотре вимагають збільшити фінансування наукової сфери — і так врятувати її від колапсу
Учора науковці пройшли великою ходою від столичної Європейської площі до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. За останні місяці це друга така акція Національної академії наук України — перший масовий пікет відбувся у грудні минулого року, коли депутати ухвалювали бюджет на 2016 рік. Вимоги вчених залишилися незмінними — збільшити фінансування науки. Наразі воно становить 2,3 мільйона гривень, що на 19% менше, ніж торік. Науковці стверджують, що це лише 0,2% від ВВП, тоді як у Європі на науку надають 2 — 3% ВВП.
«День» неодноразово висвітлював проблему фінансування науки. Експерти розповідали нам про ризики такого урізання бюджету, зокрема, про скорочення штату науковців, відтік молодих кадрів за кордон, згортання потужних дослідницьких програм. Сьогодні науковці констатують: ці прогнози стають реальністю.
«Я НЕ ПАМ’ЯТАЮ, КОЛИ МИ КУПУВАЛИ НОВІ ПРИЛАДИ»
«У світі кількість науковців щороку зростає, а в нас питома вага науковців скочується до рівня Албанії та Молдови, де науки не було як такої. За останні чотири-п’ять років кількість науковців зменшилась на чотири тисячі. У нашому Інституті теоретичної фізики імені Боголюбова на кінець минулого року було 220 працівників, місяць тому скоротили 24 особи, минулого тижня підписав наказ про скорочення ще 20 осіб, далі скорочувати нема куди», — констатує Анатолій Загородній, академік, віце-президент НАН України.
«Наш інститут займається розробками коронарних шунтів для операцій на серці, розроблені нами сплави використовують на заводі «Антонов», при вагонобудівництві. Так що завдань багато, а працюємо три-чотири дні на тиждень за мізерного фінансування, — доповнює колегу Тетяна Владімірова, старший науковий співробітник Інституту металофізики. — А скільки років ми не отримуємо коштів на капітальні видатки! Я не пам’ятаю, коли ми купували новий прилад, нові установки «ліпимо» зі старого. Вся молодь, яка працює зі мною, зараз на курсах англійської мови, шукають вихід на Францію та Польщу. Невже наші співробітники не заслуговують на краще?»
Науковці вкотре наголошують, що без науки неможлива сильна та конкурентоспроможна держава. Заявляють, що зі свого боку готові реформуватися й оптимізуватися — тобто піти на вимоги, які висунула їм держава разом зі скороченням бюджету, тільки би влада у відповідь почула їхню вимогу: збільшила видатки для наукових академій на 725 мільйонів гривень.
ЗАРПЛАТИ ВЧЕНИХ МАЮТЬ ВИРОСТИ УДВІЧІ. ЯК — НЕВІДОМО
Також учені просять закласти у бюджет на 2017 рік кошти на науку, які відповідали б вимогам нового закону «Про науку і науково-технічну діяльність». Як розтлумачив Анатолій Широков, голова профспілки НАН України, із січня 2020 року посадовий оклад молодшого наукового співробітника має бути на рівні подвійної ставки працівника промисловості.
«Сьогодні молодший науковий співробітник максимум отримує 3015 гривень, а середня зарплата у промисловості становить 5252 гривні. Таким чином, зарплата молодого вченого має бути на рівні 10 000 гривень. Крім того, закон «Про науку і науково-технічну діяльність» стверджує, що держава має надавати на науку не менше 1,7% ВВП. Обидві ці норми набувають чинності з 1 січня 2017 року, але яким чином відбудеться це зростання?» — ставить риторичне питання Анатолій Широков.
ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВИ — ГПУ ТА МВС
Учені розповідають, що проблеми нашаровуються одна на одну, ростуть, як сніговий ком: є низка розробок оборонного характеру, однак чиновники ними не цікавляться, треба продовжувати роботу з виведення нових сортів твердої пшениці, якими нині засівається треть всіх посівних площ, але без фінансування це неможливо, в медичній академії працюють над новими технологіями, що могли б допомогти у лікуванні поранених бійців, але й ці програми під питанням.
Науковці спростовують аргумент влади, що фінансувати науку під час війни неможливо. Так звану сироватку Олександра Богомольця, завдяки якій врятували тисячі поранених у Другій світовій війні, винайшли у розпал бойових дій — тоді фінансування науки було досить щедрим...
Черговий мітинг виявився останньою спробою вийти на діалог з владою. Хоча звернень було вже чимало як від українських науковців, так і від їхніх закордонних колег. А на лютневому засіданні парламентського комітету з питань науки та освіти ухвалили рішення про необхідність збільшення видатків на науку з бюджету-2016.
«Якщо нас не почують, наукова спільнота ініціюватиме перевибори влади», — озвучує план дій Анатолій Широков. До речі, вчені навели декілька цікавих цифр: за останні вісім років фінансування науки зросло всього на 11%, тоді як Генпрокуратури — на 240%, Міністерства внутрішніх справ — на 506%. Чи правильно держава розставляє пріоритети?
