«Солодкий» акциз
Цими серпневими днями плавляться не тільки шоколадні цукерки, а й асфальт. Зате в привілейованому становищі опинилися виробники морозива: попит на нього стійко тримається на піковій позначці. Очікується, що 2003 року обсяг виробництва морозива в Україні становитиме 118 тис. тонн, причому чверть припадає на глазуроване морозиво.
Був період, розповідає головний технолог компанії «Троянда» Ольга Кліш, коли покупцям припало до смаку морозиво, покрите хрусткою шоколадною глазур’ю — така технологія поширена за кордоном. Однак останні дослідження свідчать, що нині маятник споживчих пристрастей знову гойднувся у бік традиційної м’якої глазурі — молочно-жирової. І холодокомбінати до цього без особливих втрат пристосовуються.
Набагато гірше, коли зміна пріоритетів відбувається вимушено, під впливом несприятливих економічних чинників. Нині така загроза реально існує: уряд збирається зробити шоколад підакцизним товаром. Якщо шоколад подорожчає, то виробникам морозива, сказала О. Кліш, доведеться перейти на застосування більш дешевої (з гіршими смаковими якостями) глазурі. Навряд чи це потішить цінителів справжнього глазурованого морозива.
Наприкінці червня уряд відіслав до Верховної Ради пропозиції про розширення переліку підакцизних товарів за рахунок кави, шоколаду й харчових продуктів, що містять какао. За задумом Кабміну, ці заходи мають привести до збільшення прибуткової частини бюджету 2003 року. Пропонується запровадити акциз на натуральну каву в розмірі 0,2 євро за 1 кг (очікуване поповнення бюджету на 13,7 млн. грн.), розчинну каву — 0,8 євро (33,3 млн. грн.), харчові продукти, що містять какао — 0,1 євро (1,7 млн. грн.), шоколад і шоколадну продукцію — 0,3 євро (2,1 млн. грн.).
Кондитери не поділяють оптимізму уряду й резонно нагадують: це ми «вже проходили». Прецедент був 1996 року. Тоді запровадження акцизного збору на шоколад призвело до згортання виробництва й погіршення наповнюваності бюджету. Коли ж акциз було все-таки скасовано, виробництво шоколаду та шоколадної продукції в Україні зросло в чотири рази. Як повідомив генеральний директор ЗАТ «Укркондитер» Станіслав Мироненко, цього року в Україні очікуваний обсяг виробництва — близько 40 тис. тонн шоколадної продукції (1990 року — 9 тис. тонн). У кондитерів є побоювання, що від зіпровадження акцизу на шоколад постраждають насамперед невеликі кондитерські фабрики, а контрабанда кави й шоколаду зросте.
Занепокоєні й учасники новостворюваного ринку глазурі. Їм можливе подорожчання важливих інгредієнтів також дасться взнаки. І це тим більше небезпечно, оскільки споживачі глазурі — це, головним чином, середній і малий бізнес, який навіть невеликими змінами економічної політики легко виводиться «в мінус». Офіційної статистики щодо цього специфічного ринку немає, але, за оцінками фахівців компанії «АВК», ємність ринку глазурі 2003 року становитиме 9—13 тис. тонн, або $10—13 млн. Великі кондитерські фабрики щороку виробляють 25 тис. тонн глазурі виключно для власних потреб. А от інша ніша — приватні підприємства харчової сфери та кав’ярні, потреби яких у глазурі постійно зростають, залишається незаповненою. Постраждають і приватні торговці морозивом, які мають роботу лише влітку.
І все ж «глазур» для них порівняно із «солодким» акцизом — лише дрібниці. Як і для мільйонів громадян, які звикли підтримувати тонус за допомогою кави й шоколаду. Невже в Україні знову почне ходити анекдот радянських часів про каву, яку можна пити, лише добре забарикадувавшись від сусідів?
