Створено вітальню аристократичного українського мовлення
Саме таку назву отримав новий мовний клуб, який було створено завдяки зусиллям київських науковців і підтримано Інститутом української мови НАНУ, зокрема, його директором Павлом Грищенком.
14 жовтня в Будинку вчених відбулося відкриття сезону мовленнєвої вітальні, на якому було окреслено діяльність та подальші плани клубу. Головна ідея ініціативи мовників — об’єднати науковців із різних галузей науки задля спільної спроби вирішення актуальної проблеми функціонування української мови, та, як зазначила завідувач відділом стилістики української мови інституту Світлана Єрмоленко, «орозмовити літературну мову, яка завжди на сходинку вища від звичайного, розмовного рівня спілкування». На зібранні найбільшу увагу приділили питанню: «Чи існує сьогодні вищий стиль україномовного спілкування?» Відповідь на нього виявилася не вельми втішною, адже зразкова українська мова, як зазначили учасники дискусії, сьогодні велика рідкість не лише у спілкуванні пересічного українця, а й у наукових колах.
У цікавому розрізі було розглянуто мовленнєву проблему — науковці стверджують, що низький статус мови залежить не лише від культурно-освітніх чинників, а й значною мірою від чинників соціально-економічних та психологічних. Олексій Панасюк, співзасновник українознавчого клубу «Спадщина», нагадав приклад розвитку американської нації, яка згуртувалася завдяки міцній соціальній базі:
— В Америці немає бідних патріотів — в них патріоти є економічно незалежні, в нас же — навпаки.
Важливим моментом, на думку науковців, є поєднання всіх чинників, які можуть впливати на розвиток і розповсюдження української мови вищого ѓатунку. А ще — формування мовної ідеології, без якої неможлива мовна політика, навколо якої нині ведеться так багато розмов.
Задля вирішення гострих мовних проблем у своїй праці науковці послуговуються кредо: «Привернути увагу до зразкової літературної мови, до спілкування вишуканими мовними формами, за якими — традиції національної мовної культури, освіти, виховання. Протиставити навмисно згрубілій мові, а також усередненому сірому стилеві еталони високого мовного спілкування». Саме сірість, безликість, утрата власного національного «Я», на думку вчених, — це те, що сьогодні характеризує мовленнєвий процес в Україні. Щоб поширювати ідею використання вишуканої української мови, учасники вітальні висловили готовність запросити на свої засідання митців, журналістів, молодь.
На подальших зустрічах у вітальні планується обговорити такі теми, як «Буття як спілкування» та «Мовні знаки культури».
Ідея ушляхетнити українську мову та вдосконалити мовний простір України — беззаперечно актуальна. Проте чи обмежиться вітальня аристократичного мовлення лише власне мовленням, чи її діяльність виллється в якийсь результат — це вже інше, значно складніше, запитання.
