Судний день вітчизняної охорони здоров’я

Обговорення на вчорашньому дні уряду у Верховній Раді нинішнього стану справ у охороні здоров’я скоріше нагадувало засідання суду, ніж розробку стратегії на майбутнє з урахуванням нинішніх недоліків. У ролі обвинуваченого виступив міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко, а прокурора — глава профільного комітету Микола Поліщук. Міністр у черговий раз за допомогою статистики змалював картину загального здоров’я та благополуччя. За його словами, кількість денних стаціонарів за останні три роки збільшилася з 2,8 тисячі до 3,6, показник забезпеченості ліжками в лікарнях в Україні вже дорівнює середньоєвропейському, знижується й показник материнської та дитячої смертності. За рахунок активного запровадження інституту сімейної медицини та заміни амортизованого обладнання на нове збільшується доступність медичної допомоги в сільській місцевості. «Нині у нас немає жодної районної лікарні, де б не було апарату УЗД», — повідомив міністр. А крім того, в Україні впродовж 2000-2001 років зменшилася кількість травм, отруєнь і нещасних випадків, на 20% знизився й рівень захворюваності на інфекційні захворювання. Й це не кажучи про те, що коли за минулий рік було ухвалено 137 правових актів у галузі медицини, то лише за перше півріччя нинішнього — вже 119. Взагалі, все було б зовсім добре, якби не проблеми з фінансуванням.

«Прокурор», тобто глава комітету з питань охорони здоров’я материнства й дитинства Микола Поліщук, у відповідь натякнув, що причина очевидного всім краху охорони здоров’я криється аж ніяк не у відсутності фінансів. І заразом нагадав про «забуті» міністром дані Рахункової палати, яка виявила минулого року факти незаконного використання бюджетних коштів на суму в 17,5 мільйона гривень, що, разом з нецільовим і неефективним, становить половину бюджету охорони здоров’я. В основному міністерство грішить тим, що закуповує дороге імпортне обладнання тоді як є аналогічне й дешеве вітчизняне. До речі, в цьому питанні М. Поліщук посилається на дані Генпрокуратури, яка порушила за фактом порушення чиновниками закону про тендерну закупівлю кримінальну справу. В результаті практично не виділяються кошти на програму «Онкологія», й у всій країні досі немає приладів променевої терапії, що не завдають шкоди здоровим органам. МОЗ говорить про реформи, зокрема про запровадження сімейної медицини, але при цьому підпорядковані йому вузи готують по 500 таких фахівців на рік, тоді як їхній дефіцит становить 30 тисяч. Це означає, що громадяни дочекаються сімейних лікарів приблизно через 62 роки. «За такої картини, навіть якщо пустити весь бюджет на охорону здоров’я, результатів доведеться чекати дуже довго», — каже М. Поліщук.

Депутати ж у своїх виступах належний розділовий знак у відомому «стратити не можна помилувати» ставили переважно після другого слова, аргументувавши це наявністю в Україні лише декларативного пріоритету охорони здоров’я. Щоб уникнути прогнозів міністра (за його словами, 70% з виділених на 2003 рік коштів міністерству піде на зарплату медпрацівникам, а ще 10% — на оплату комунальних послуг), виступаючі ратували за перегляд цього розділу проекту бюджету та переадресування коштів на користь медицини.

Нині у проекті «фінансової Конституції» у графі «Міністерство охорони здоров’я» проставлено суму 16 483 96,4 тисячі гривень, з яких цього року лише 5 277,6 тис. гривень піде на управління сферою. Понад третину виділених коштів планується віддати на забезпечення лікувальних установ медичними коштами та апаратурою. Серед вузькопрофільних програм з фінансуванням найбільше пощастить «...для боротьби з туберкульозом» і «...для боротьби зі СНІДом», зате «Онкологію» знову обділили: ця сфера отримає лише 28660 тисяч гривень, з яких 9000 тисяч — на придбання медичного обладнання. Невеликі суми передбачено й на програми донорства крові та її компонентів (19285 тисяч гривень) і «Діти України» (15683 тисяч гривень). На 12% скоротиться і фінансування медичної науки, зате вперше передбачено кошти на придбання стоматологічного обладнання районними лікарнями.

Але все ж таки на вчорашньому засіданні конкретики щодо подальших кроків прозвучало замало. Хіба що глава профільного комітету запропонував перетворити державні й комунальні медичні підприємства на самостійні суб’єкти господарської діяльності й акцентував увагу на тому, що на сьогодні слід чітко визначити стандарти надання медичної допомоги. У той же час В. Москаленко робив більший акцент на фінансовому боці справи. На його думку, нині необхідно надати можливість бюджетам усіх рівнів планувати асигнування на медзаклади, а також ухвалити новий Податковий кодекс, що «дозволить вивести з тіні гроші, що обертаються навколо охорони здоров’я».