«Трагічний, але переможний бій»
На Рівненщині вшанували загиблих у битві під Гурбами![](/sites/default/files/main/articles/21042017/2gurby.jpg)
Вона стала наймасовішою в історії УПА. Бій відбувався у Великодні дні 1944 року на кордоні Рівненської і Тернопільської областей поблизу села Гурби Здолбунівського району. Дослідники вважають, що він був гідний спартанського. Адже 35-тисячному війську НКВС протистояли приблизно п’ять тисяч українських повстанців. Воїни УПА прорвали оточення і зуміли вивести майже три тисячі бійців. Проте там залишилися селяни, тяжкопоранені, медсестри. Усіх їх жорстоко вбили.
Пам’ять повстанців, які загинули під Гурбами, вшановують щороку. Цьогоріч там відслужили панахиду, а потім співали повстанських пісень.
«З одного боку були до зубів озброєні радянські війська, а з другого — напівозброєні бійці УПА. Взагалі про «бандерівців» радянська влада розповідала як про сокирників, які стріляли з-за кутка іржавою кулею. Натомість у битві під Гурбами вийшло з точністю навпаки. Взагалі мета радянських військ полягала в тому, щоб знищити повстанців. Тому й бій був відкритий. Але радянське командування прорахувалося, — коментує історик, дослідник Гурбенської битви Олег ТИЩЕНКО. — Річ у тім, що курінні командири УПА були дуже досвідченими і дали добру відсіч. Битва точилася на площі в десять квадратних кілометрів. Це була кругова оборона, адже повстанців обложили кільцем. Упродовж трьох днів велися дуже інтенсивні бої. Вважається, що з боку НКВСівців загинуло 700 чоловік, було підбито п’ять танків. Тим часом, за свідченням самих повстанців, вони втратили 365 бійців. Але це — не рахуючи поранених, які були в польовому госпіталі, медсестер, які їх не залишили, та цивільного населення. Взагалі щодо втрат, то з боку радянських військ вони, найімовірніше, були вдвічі більшими, ніж офіційно заявлені, а з боку повстанців загиблих було більше у півтора разу. Більшовики називали операцію успішною, бо, мовляв, розбили банду українсько-німецьких націоналістів. А повстанці вважали бій трагічним, але переможним, адже дієздатні сили вдалося зберегти. Поле бою залишилося за більшовиками, але армія повстанців не була розбита. Їх не знищили».