Трохи лібералізму для покупців

Фонд держмайна відмовився від ідеї провести через парламент програму приватизації на 2003—2008 роки. Дві безуспішні спроби, коли депутати провалювали документ при голосуванні, переконали главу ФДМ Михайла Чечетова в необхідності довгострокової програми. Тепер Фонд розпочав розробляти програму, розраховану на найближчі три роки, яка, на відміну від попереднього проекту, не передбачає повного завершення приватизації в країні. «Ми відмовимося від радикальних пропозицій, які не влаштували депутатів. Нова програма буде більш ліберальною щодо покупців», — говорить Чечетов. На його погляд, якщо на самому початку розробки документа залучити депутатів, то він все ж таки матиме шанси бути схваленим Верховною Радою до кінця 2003 року.

ФДМ збирається виключити з програми майже всі пункти, які викликали навіть найменші зауваження народних обранців. Передусім ФДМ більше не збирається наполягати на запровадженні так званих закритих конкурсів. Вони давали право Кабінету Міністрів штучно обмежувати коло претендентів на купівлю стратегічно важливих для країни підприємств. У Верховній Раді не приховували підозр, що цей вид продажу може використовуватися урядом у політичних цілях. Причому ці побоювання озвучували не лише представники опозиції, але й депутати, що входять до парламентської більшості. Конкуруючі промислово-фінансові групи дуже ревно спостерігають за зміцненням одна одної і використовують будь-яку можливість заблокувати приватизацію високоприбуткових об’єктів, над якими вони не мають контролю.

Фонд держмайна більше не пропонуватиме ВР і реформування цілих галузевих комплексів, таких як «Укрзалізниця» і «Нафтогаз України», з метою підготовки їх до приватизації. Обидві ці компанії, за задумом ФДМ, як мінімум, ще на три роки залишаться в державній власності. Голова Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк раніше заявляла, що, давши Кабміну право міняти структуру холдингів напередодні їхньої приватизації, парламент може бути відчужений від впливу на процеси, пов’язані з керуванням державною власністю. Щоправда, після того як проект шестирічної програми провалився в парламенті, в уряду залишилися всі можливості міняти структуру держпідприємств. Просто цей процес не врегульовано окремим законом.

Михайло Чечетов повідомив, що, йдучи назустріч депутатам, а в їхнiй особі й основним покупцям держмайна на відкритих конкурсах (часто це одне й та ж особа), в новій програмі буде вiдмiнене поняття «промисловий інвестор». Більшість судових розглядів за участю компаній, що намагаються зірвати приватизаційні конкурси, торкаються саме цієї теми. Оперуючи потребою залучити на підприємство саме «промислового інвестора», ФДМ часто вписує до умов допуску до аукціонів такі вимоги до покупців, що відповідати їм може лише одна компанія. Так, наприклад, було у випадку з продажем держпакету акцій запорізького «АвтоЗАЗу». Відмова від цього обмеження, безперечно, позитивно вплине на загальний настрій, із яким депутати сприймуть нову спробу Фонду держмайна затвердити програму приватизації.

Після вiдмiни поняття «промисловий інвестор» доступ до приватизаційних конкурсів отримають комерційні банки. На сьогоднішній день вони практично відрізані від можливості прямо купувати акції держпідприємств у ФДМ і часто змушені вдаватися до різноманітного хитрування. Часом це призводить до анекдотичних ситуацій: на приватизацію трубного заводу банк претендує через невеличку фірму, яка займається виробництвом каналізаційних труб маленького діаметра.

У той же час ФДМ вирішила не йти на поступки в питанні доступу до участі в приватизаційних конкурсах офшорних компаній. Вони, як і зараз, залишаться під забороною. Прихильником зняття цього обмеження є міністр економіки Валерій Хорошковський, але у парламентi ця ідея, за розрахунками фахівців ФДМ, не пройде. Передбачається, що від підприємств, які все ж таки будуть допущенi до конкурсів, вимагатиметься звіт про походження капіталу. Таким чином, Фонд держмайна включається до урядової програми з боротьби з відмиванням грошей. Враховуючи, що «брудними» грошима вважаються прибутки, з яких не сплачено податки, ця процедура обіцяє чимало конфузів. Якщо, звичайно, сама перевірка не буде «брудною».

Щодо перспектив української приватизації в найближчому майбутньому, то Михайло Чечетов залишається оптимістом. За його словами, попит на легальну купівлю держпакетів акцій з боку провідних промислово-фінансових груп останнім часом зростає. Пояснюється це, багато в чому, наближенням президентських виборів, після яких правила розподілу державної власності можуть помінятися. Але після президентських виборів, на думку глави ФДМ, масштабного перерозподілу впливів на високоприбуткових ринках очікувати не варто.