«Ці книжки не стоять на полиці, а «йдуть у люди»

18 травня у Луцьку — особлива просвітницька подія. Після відкриття виставки кращих світлин ХІХ Міжнародного фотоконкурсу газети «День» у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбудеться і презентація чергової книжкової новинки «Дня». Головний редактор видання Лариса Івшина обговорить з аудиторією новинку-бестселер «Корона, або Спадщина Королівства Руського». До речі, цієї середи в редакцію надійшов тираж уже третього перевидання книжки (нагадаємо, перша презентація видання відбулася у вересні 2017-го в рамках львівського Форуму видавців)!

Луцьк — особливий партнер «Дня», бо саме тут, тоді ще у державному університеті, провели першу презентацію книги «Україна Incognita», яка дала, власне, початок великій книжковій Бібліотеці «Дня». Кожна книжкова новинка відтоді проходить, так би мовити, випробування Луцьком, її обговорення. На дискусійну розмову приходять студенти, викладачі, краєзнавці, музейні працівники, вчителі шкіл, просто люди, які цікавляться своєю історією й цінують її. Загалом щороку бібліотеки Волині поповнюються книжками «Дня». Їх купують як самі бібліотеки, так і меценати — Луцька міська рада, народний депутат України Ірина Констанкевич, благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом!», благодійний фонд «Волинь-2014» та інші.

Позаминулого року вперше отримали книжки «Дня» бібліотеки шкіл Луцького району: їх передав генеральний директор АТ «СКФ Україна» та один із фундаторів благодійного фонду «Волинь-2014» Володимир Цибульський. Це кілька сотень книжок, усього 52 комплекти. Луцькі ж бібліотеки шкіл та навчальних закладів мають уже солідні добірки видань «Дня».

Проте цієї п’ятниці традиційний марафон дарування продовжиться. І цього року під час Днів «Дня» на Волині бібліотеки отримають книгу  «Корона...» та інші видання, а також річні передплати на свій «День». Це роблять наші партнери: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Володимир-Волинська міська рада, народний депутат, професор СНУ Ірина Констанкевич, фонд Ігоря Палиці «Тільки разом!» та інші благодійники, які розуміють важливість інтелектуальних інвестицій.

Редакцію завжди цікавить: як же «працюють» ці видання? Чи зрозумілі вони насамперед учням? Чи використовують їх у своїй роботі вчителі? Ось що кажуть самі «споживачі» цього інтелектуального продукту.

Наталія СМIРНОВА, вчитель історії і правознавства Княгининівського лінгвістичного ліцею:

— Навіть важко сказати, де, у вивченні якої теми не запитувані ці книги. Вони не застоюються на полиці у бібліотеці, а «йдуть у люди». Наш заклад передбачає цілодобове перебування тут учнів, тому книги «Дня» беруть для роботи не тільки вчителі, а й вихователі. Адже вони проводять чимало позакласних заходів, а, як переконалися, старшокласники не проти познайомитися з фактажем, аргументами, які є у статтях, а потім подискутувати. Насправді наша молодь не така інфантильна, байдужа, як часом кажуть, а розумне слово завжди послухає. Головне, що ми, вчителі, маємо хорошу базу для своєї роботи. Бо підручник обмежений розміром, а розкрити тему хочеться на цікавих фактах, інколи маловідомих. І книжки «Дня» дають нам таку можливість.

Марія ДАЦЮК, завідувач бібліотеки Луцької гімназії №14 імені Василя Сухомлинського:

— Ми з нетерпінням очікуємо відкриття фотовиставки «Дня» і зустрічі з головним редактором Ларисою Івшиною. Торік я з колегами була на такій зустрічі й навіть виступила, мені дуже хотілося поділитися тим, що газета «День» є у нашій гімназії «розбігаючою». Вона не просто розходиться  між читачами, розбігається! Книжкові видання використовують як вчителі-історики, так і словесники. Вчили  про Підмогильного, про Стуса... У бібліотеці — черга за «захалявними» книжками «Дня», де є статті про них. Бо де ще взяти такий цікавий матеріал? Мене запитують: чому ви рекомендуєте газету «День», видані нею книжки? Ось і днями у нашій гімназії були вчителі, які підвищують свою кваліфікацію, то я настійливо рекомендувала їм читати «День», читати видані ним книжки. Бо це — живий підручник історії, газета надихає творити, не стояти осторонь процесів у країні, де живеш. Вона — як свіжий ковток повітря. Коли часом випадають вихідні й газета не виходить, то вже якось і настрою нема, її бракує.

Вчителі з сільських шкіл області тільки зітхали: «Добре вам, що маєте стільки гарних і корисних книжок!» Я їм радила просити сільську раду шукати меценатів, аби придбали їм ці корисні книжки «Дня», самим збирати кошти, бо сьогодні ці видання просто необхідні насамперед у навчальних закладах.