У Луцьку з’являться вулиці Гонгадзе й автора пісні про Волинь

27 вулиць планує перейменувати до 20-ї річниці незалежності Луцька міська рада. Перелік нових назв уже затверджено на засіданні комісії з упорядкування назв вулиць обласного центру Волині, але остаточне рішення за депутатами міської ради. Як каже голова депутатської комісії Сергій Григоренко, нові назви мають отримати вулиці, які носять чужорідні імена та імена представників тоталітаризму, бо вже нині багато з цих назв викликають несприйняття і навіть сміх, а років через двадцять будуть сприйматися як абсолютно абсурдні.

Комісія ставила за мету найперше відновити історичні назви вулиць. Таким чином, у Луцьку знову має з’явитися вулиця П’ятницька гірка, Рогова (бо на розі двох вулиць), Шпитальна і Срібна. В інших випадках пропонують назвати вулицю іменем людини, життя чи діяльність якої пов’язані з Луцьком, Волинню, щоб виховувати місцевий патріотизм. І лише у третю чергу вирішено присвоювати імена знакових осіб з історії України. До складу комісії з перейменування ввійшли як представники різних політичних угруповань міста, так і знавці історії Луцька та Волині, музейні працівники.

Запропоновано такі зміни: замість вулиць Доватора, Горького, Кірова, Колгоспної, Котовського, Куйбишева, Невського, Кошового, Орджонікідзе, Пролетарської, Радгоспної, Щорса, Баумана, Панфілова та іже з ними — Християнська, Садова, Холодноярська, князів Острозьких, митрополита Шептицького, Петра Могили, Кожедуба, князів Ружинських, Георгія Гонгадзе. Цього разу при перейменуванні вшанують пам’ять і дільність недавніх наших сучасників, знакових людей Волині: письменника і поета Петра Маха, письменника, уродженця Луцька Юрія Покальчука, поета Олександра Богачука, архітектора Метельницького та автора неофіційного гімну Волині, самодіяльного композитора Степана Кривенького. За словами Сергій Григоренка, назви вулиць мали б «пробуджувати бажання лучан дізнаватися про історію рідного міста». Проте запропоновані для перейменування імена вже викликають неприйняття й нерозуміння. За роз’ясненням «День» звернувся до фахівців, відомих на Волині краєзнавців.

Наталія ПУШКАР, хранителька фондів Волинського обласного краєзнавчого музею:

— У нових назвах відобразилися різні періоди нашої історії: від часів УНР (одна з вулиць має носити ім’я полковника армії УНР Петра Болбочана) до періоду УПА (дві вулиці пропонується назвати іменами відомих воєначальників — Андрія Марцинюка й Олексія Шума). Мабуть, варто підготувати матеріали, які б у доступній формі роз’яснювали мешканцям перейменованих вулиць значення тих чи інших осіб для Волині. Петро Могила і Йосафат Кунцевич — це відомі церковні діячі, які мають пряме відношення до Волині. Але це дуже далека історія, і її треба розказувати. Далеко не всі знають про князів Ружинських, що село Ружин Турійського району дало Україні кілька гетьманів, це відомий старовинний князівський рід, який починається від онука засновника Литовської держави князя Гедиміна. Неоднозначно, мабуть, відреагують люди на перейменування вулиці Чкалова на вулицю Кожедуба, адже пояснення, що перший не мав відношення до України, не зовсім серйозне, бо Чкалов, власне, нічим Волині й не зашкодив.

Феодосій МАНДЗЮК, письменник, журналіст, співавтор довідника «Вулиці і майдани Луцька»:

— На мою думку, рішення про чергове перейменування вулиць прийнято некваліфіковано, з дилетантським підходом. Це питання мають вирішувати не кілька депутатів, а громадська рада, спеціалісти, науковці, краєзнавці, які ознайомлені з матеріалом. Принаймні такий порядок існував за давніх часів. Тоді й назви будуть не одноденні, а на віки. Для цього, звісно, треба знати історію міста, історію назв його вулиць. Наші предки не були такі наївні, щоб називати вулиці, як це відбувається тепер, по-модному... Який стосунок до Луцька має Андрей Шептицький? Чи той же Бандера? Чи навіть Гонгадзе? Модною, вважаю, стала і назва Холодноярська. Якщо слухати ультрапатріотів, то кожна головна вулиця в кожному країнському місті має носити ім’я Бандери, а паралельна до неї — Шептицького. Це так, як колись у кожному місті були вулиці Леніна...

Петро ТРОНЕВИЧ, дослідник історії Луцька, автор монографії «Луцький замок»:

— Під час одного з попередніх перейменувань у місті зникла... Вірменська вулиця, хоча на тому місці вона існувала 500 років. Вірменською назвали ту, яка немає ніякого відношення до вірменів, котрі за князя Вітовта розбудовували Луцьк. Колишню Вірменську назвали іменем славної нашої землячки Галшки Гулевичівни, хоча рід Гулевичів мешкав на іншій вулиці, тому цю назву можна було дати там. Так само 500 років у Луцьку існувала Ринкова, а тепер вона — Драгоманова... У Старому місті взагалі не повинно бути вулиць з іменами осіб, бо людськими іменами їх ніколи не називали. Проте на засіданні комісії до думки фахівців прислуховуються далеко не завжди. Я пропонував для початку визначитися, які вулиці варто перейменовувати, адже це дуже затратна справа. Далі треба було б створити банк історичних луцьких назв. А головне — просто не поспішати з перейменуванням до дати...