Українська генетика потребує законодавчих «мутацій»
Немає жодного захворювання, в основі якого не було б генетичного «сліду». Інакше люди «хворіли» б лише на... травматизм. Про це нагадав один iз учасників наради з питань медичної генетики та біоетики, що відбулась у Києві, академік АМН, завідувач відділом регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Віталій КОРДЮМ. За його словами, актуальною проблемою європейських країн є від’ємний приріст населення із заміщенням його мігрантами, але в найближчі 10 років зарадити «горю» зможуть технології генетичної реабілітації. Як один із реальних заходів зі збереження популяції українців В.Кордюм назвав створення банку ДНК України та пожвавлення успішно діючої з часів Радянського Союзу 3-рівневої системи (міжрайонні, обласні кабінети та міжобласні спеціалізовані центри) медико-генетичної допомоги.
Роль цієї галузі вітчизняної медицини є дуже важливою. Адже щороку в країні реєструється близько 12 тис. дітей iз вродженою та спадковою патологією. За даними МОЗ України, вроджені аномалії — на третьому місці серед причин інвалідності дітей до 16 років. Серцево-судинні, ендокринні та інші захворювання з помітним генетичним фактором спадковості призводять до передчасної смерті. Частку деяких хвороб обміну речовин, на які страждає 4% населення України, можна значно скоротити, якщо вчасно встановити діагноз та призначити дієту чи лікування.
Однак, як повідомила «Дню» професор, координатор Національного плану дій iз гігієни довкілля, завідувач лабораторією генетичного моніторингу Інституту гігієни та медичної екології АМН України Ольга ТИМЧЕНКО , в Україні зберігся скринінг новонароджених лише на фенілкетонурію. Та й то кількість обстежених «стрибає» iз року в рік залежно від фінансових можливостей місцевих бюджетів. У результаті діти, котрих «проігнорували», мають всі шанси вирости інвалідами. Подібна ситуація існує хіба що в Албанії, відзначила О.Тимченко. У медико-генетичній службі щороку консультуються близько 80 тисяч сімей, хоча насправді допомоги генетиків потребують значно більше людей. Проблема в тому, що багато з них традиційно звертаються лише до лікарів первинної медико-санітарної допомоги, тоді як треба було б відвідати медико-генетичний кабінет.
...Науковий вклад вітчизняних вчених у світову генетику досить вагомий. Україна має величезний науково-теоретичний потенціал у галузях, супутніх генетиці, зокрема біології, математиці, хімії, фізиці. Реалізується він у процесі широких та тісних контактів із закордонними колегами. Проте, об’єднавши зусилля, вітчизняні науковці могли б створити фундаментальну теорію, власні пріоритети, аби ростити й розвивати українську гілку генетики. Тоді з нами по-справжньому рахуватимуться, вважає академік, голова Комітету з питань науки та освіти ВР України Ігор ЮХНОВСЬКИЙ.
На його думку, останні відкриття українських вчених довели величезний вплив на конфігурацію білкової молекули навколобілкової водяної «шуби». Отже, можливість генетичних змін безпосередньо пов’язана з якістю води. З огляду на це, як вважає академік, важливо дослідити географію локальних забруднень території України, щоб знати вірогідні джерела мутаційних змін, які визначаються поведінкою білкових молекул. Фінансову допомогу на реалізацію такої програми могли б надати, за його словами, Мінекології та МНС.
У процесі бурхливого розвитку генетики, медицини, біології незрівнянно зросла роль біоетики, що має боронити людство від використання досягнень науки на шкоду людству. Всі наукові проекти вже зараз, запевнили учасники наради, проходять біоетичну експертизу, але принципи біоетики належить поширити в усіх наукових та медичних установах. У ВР розробляється закон про державну систему біобезпеки під час здійснення інженерно-генетичної діяльності. Проте, переконаний академік, Президент АМН України Олександр ВОЗIАНОВ , цього замало — потрібен закон, що регулюватиме відносини в галузі вітчизняної генетики в цілому.
