Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Українська оцінка прогнозів Strafor

Ігор РОМАНЕНКО: «Скоріше, російські війська та бойовики будуть пробивати коридор до Криму»
12 березня, 11:30
ІГОР РОМАНЕНКО

Фахівці американської аналітичної компанії Strafor опублікували можливі сценарії подальшої російської агресії в Україні. Фактично мова йде про чотири сценарії. Зокрема, найобмеженішим з них є розширення території, контрольованої бойовиками, до меж Луганської та Донецької областей. Однак, одним із найчастіше обговорюваних сценаріїв у Strafor назвали з’єднання захоплених територій Донбасу з Кримом по південному узбережжю Чорного моря. Іншим можливим сценарієм американські аналітики розглядають захоплення всього південного узбережжя України з виходом до Придністров’я. Це може повністю відрізати Україну від моря і забезпечити усі російські інтереси в регіоні, але «пов’язане з проведенням складних і небезпечних операцій на великій ріці (Дніпрі) з широкою і вразливою логістикою». Останнім сценарієм, який розглядали аналітики Strafor, — було захоплення Росією всієї Лівобережної України.

«День» звернувся до екс-заступника начальника генерального штабу ВСУ Ігоря РОМАНЕНКА з проханням прокоментувати названі вище сценарії і розповісти, якою має бути стратегія України, щоб унеможливити їх реалізацію і взагалі подальше просування підтримуваних Росією сепаратистів.

— Зараз все, що знаходиться на території АТО, розраховано на найменший сценарій. Тобто на те, щоб не дати пробити коридор до Криму. Загалом, судячи по тому, де знаходиться формування сил противника, то вони стосуються не лише цього коридору, на який звернули всі увагу, але ще для них принциповим є питання на кшталт Дебальцево, Донецький аеропорт, Піски, Авдієвка. Це пояснюється тим, що в Авдієвці знаходиться комбінат по коксовому вугіллю, який є дуже важливим для металургії. Також, Авдіївка є нашою стратегічною дільницю, яка дозволяє постійно тиснути на Донецьк. Мати для терористів у приміській території такий бар’єр із військової точки зору небезпечно. Саме тому підтримувані Росією бойовики сконцентрували тут навіть більше угруповання, ніж на маріупольському напрямку.

Це донецьке угрупування складається з декількох тактичних груп кількістю до 5,5 — 6 тис. осіб, десятки танків, бронетранспортерів, рухомих засобів. І якщо подивитись по кількості військ, то вони можуть бути паритетними з нашими. Але вони мають кращу зброю і формують перевагу необхідну для наступу у декілька разів. Наприклад, у Дебальцево наших військ було до трьох тисяч, а вони зібрали угрупування до 15 тис. Тобто була п’ятиразова перевага і по техніці вони теж сконцентрували перевагу майже у п’ять разів. Ще одне угрупування існує в напрямку Луганська. Всі ці угрупування фактично призначенні для отримання коридору до Криму.

З іншого боку, попри загрозу нових санкцій, які є болісними для Росії, Путін робить так як він це бачить. Зараз він на цьому не зупиниться, тому що це його не влаштовує. Навіть Дебальцеве він взяв, незважаючи на величезні втрати.

Що стосується його подальших кроків, я не прогнозую реалізацію другого чи третього сценарію, про які пишуть американські експерти, зокрема захоплення всього узбережжя чи лівобережжя України. Але як стратегія впливу ці варіанти поки що не виключаються.

Чи все робить наша влада, щоб унеможливити ці сценарії і зокрема не допустити подальшого просування бойовиків?

— У даний момент опрацьовуються два напрями. По-перше, це підтримання нестійкого миру. Йдеться про зниження інтенсивності ведення бойових дій щодо напрямків, про які раніше згадувалось. І тут застосовується воєнна дипломатія, зусилля Президента та міністра закордонних справ. А по-друге, розуміючи, що, на жаль, цим не обійдеться, треба намагатися всебічно забезпечувати поставки відповідної техніки і здійснювати підготовку підрозділів, частин, з’єднань. Хоча це техніка стара, але принаймні, вона має бути боєготовна і наскільки можливо модернізована, щоб була можливість вести бойові дії. І загалом, треба підвищувати наші зусилля, щоб унеможливити просування терористів уперед.

Перебуваючи у Вашингтоні, я почув від експертів, що Україні потрібно в першу чергу намагатися отримувати зброю з країн колишнього соціалістичного табору. Що ви скажете на це?

— Я можу навести дуже гарний приклад. Декілька місяців тому канадійці запропонували нам винищувачі. А ми відмовились. Бо нам давали самі літаки, а озброєнь до них — ні, бо тоді це вже буде летальна зброя, на постачання якої вони поки не дають дозволу. А якби нам надали МіГ-29 із озброєннями, то це була б непогана допомога. Але на це не всі йдуть. Ми виходимо з того, що нам потрібно багато навіть такої старої радянської техніки. І потім поступово ми хотіли б отримувати сучасну техніку. Якщо вони не можуть поставляти напряму, то хай це буде навіть через Об’єднані Арабські Емірати.

А якою взагалі має бути наша стратегія, щоб протистояти російській агресії? Це більше зброї чи ще щось?

— Так, нам треба більше зброї і навчати людей нею користуватись. Закінчується четверта хвиля мобілізації. Закінчився перший етап, перейшли до другого, неповністю, на жаль, виконали завдання. Є проблеми. І при цьому це не означає, що тих, кого мобілізували, одразу кидають в АТО. Ні, їх навчають у навчальних центрах. І це дуже правильно. Солдати мають бути ефективними.

Але, дивіться, які процеси відбуваються. У березні закінчується рік, коли відбулася перша хвиля мобілізації, яку ми зраз змушені звільняти. А ті, котрі вижили, це ж найбільш досвідчені й підготовлені бійці. Вони уже багато чому навчились. Зрозуміло, що будь-яке навчання не замінить безпосереднього досвіду бойових дій.

Нам хронічно не вистачає резервів. Щоб оборона була активною, з одного боку потрібна багатоешелована інженерно обладнана оборона. А з іншого боку — мобільні резерви причому всіх трьох рівнів: тактичного, оперативного і стратегічного. За всі бойові дії у нас, на жаль, досі немає стратегічних резервів. У кращому випадку вони є на оперативному рівні. І це проблема. За таких умов керівник не може активно допомогти підлеглим чи вплинути на противника.

І як виходити з ситуації?

— Нам треба напружено працювати. Мати дуже сувору відповідальність за роботу в оборонно-промисловому комплексі, який перейшов на тризмінний режим. До речі, зараз окремі комерційні структури у той час як війна на дворі піднімають ціни. Якщо таке відбувається, треба суворо за це карати. Одного-двох зняти з посад, грубо кажучи, «відкрутити» голову. І всім сказати: це війна — треба йти назустріч. В умовах війни управління повинно бути дуже жорстким, швидким, активним. Інакше — будемо програвати. Такі закони об’єктивної війни. Тому для нас іншого шляху немає, ніж діяти жорстко, швидко й активно.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати