Усім на зло
Народно-демократична партія до парламентської кампанії-2006 практично готова. Принаймні головне питання — про форму участі у виборах — уже вирішили. На своєму десятому, ювілейному, з’їзді партійці однозначно вирішили, що ні з ким не блокуватимуться, а в бій підуть самостійно. При цьому вони мають намір набрати аж ніяк не менше 5% від усіх електоральних симпатій. І це тільки у Верховній Раді, а в органах місцевого самоврядування, впевнені двічі народні, їм і більший бар’єр під силу.
Щоправда, переможні аргументи, озвучені з трибуни Валерієм Пустовойтенком, звучали не дуже переконливо. Складалося враження, ніби розпочати одиночне плавання вирішили «всім на зло». «Обпікшись» участю у перегонах-2004 на боці «неправильного» кандидата, а також пригадавши величину власного внеску в блок «За єдину Україну!», несумірного з отриманими від цього парламентськими вигодами (у 2002 до ВР за квотою НДП пройшли 23 депутати, а сьогодні їх у фракції залишилося лише семеро), лідер народних демократів резюмував: «НДП більше не буде молодшим братом у коаліціях. У 2006-й ми йдемо самостійно». Ошатна публіка в залі столичної оперети мляво зааплодувала.
Утім, корисних уроків із програної кампанії винесли все ж чимало. Так, помітно оновилися, точніше поріділи партійні лави. Ще під минулого, липневого, з’їзду в президії засідали Євген Кушнарьов, Олег Зарубінський... Уже на нинішньому, березневому, форумі їх нещадно таврували, зокрема «головного сепаратиста» і «так звану Демплатформу», закликали до покаяння, звинувачуючи «у спробах зробити кар’єру на розколах».
У програмній промові пан Пустовойтенко ще раз відзначив, що хоч більшість партійців і голосувала згідно з особистими симпатіями, але на перемогу Януковича працювали щиро. Насамперед тому, що вірили в його готовність «змінити життя на краще», зокрема — звернути Україну «з номенклатурно-олігархічного шляху розвитку», про небезпеки якого НДПісти попереджали ще два роки тому. Діями сили-переможниці Валерій Павлович дуже натурально обурювався. Зокрема, «масовими звільненнями старих фахівців, здійсненнями призначень за принципом революційної доцільності», «загрозою розквіту культу особистості», й, особливо, «спробою створити на базі Народного союзу «Наша Україна» нову партію влади». Місія НДПістів — не допустити вкорінення зароджуваних пороків. «Свого часу ми першими виступили проти «лазаренківщини», тим паче, сьогодні не дозволимо змінити одну олігархію на іншу», — наголошував Пустовойтенко.
Загальнодержавними пріоритетами НДПісти вбачають: підвищення ефективності бюджетної політики, продовження реформи житлово- комунального господарства, удосконалення транспортної інфраструктури, оптимізацію АПК тощо. Усе це має бути закладене «не в деклараціях, а в програмній політиці уряду».
Крім цього, НДП уже традиційно висловилася за якнайшвидшу реалізацію низки ініціатив. Так, Валерій Павлович дохідливо пояснив необхідність прийняття нової Конституції. За його приблизними розрахунками це має статися в 2009 — 2010 рр., але оскільки процес клопіткий і аж ніяк не безболісний, починати розробку документа з залученням максимально широкого кола експертів слід уже зараз.
«Ми втомилися від політичних невдач і готові до нових перемог», — оптимістично закінчив свій спіч В. Пустовойтенко. Схоже, і з тим, і з другим проявом народно-демократичної фортуни асоціюється саме його фігура. Делегати ювілейного з’їзду вирішили не зраджувати традиціям і дружно переобрали Валерія Павловича ще на один термін. Пости заступників, що також цілком прогнозовано, зберегли за собою Анатолій Толстоухов і Сергій Куніцин.
