Вадим КАРАСЬОВ: «Кампанія — це не поодинокий постріл,
це автоматна черга гасел, месиджів і закликів»![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20070818/4139-2-1.jpg)
Напевно, читач «Дня» пам’ятає, як навесні Юрій Луценко закликав усі політичні сили, щоб не розколювати країну, відмовитися від «гуманітарного блоку». Мовляв, ми (демократичні сили) не чіпаємо статус ветеранів ОУН-УПА, питання про єдину церкву і вступ до НАТО, а ви (Партія регіонів) не чіпаєте російську мову, ЄЕП, федералізм і т.п.
З одного боку, такий крок свідчить про певну зрілість і відповідальність еліт. Слід визнати, що слово «розкол» поступово зникає з інформаційного простору. І слава Богу. Але, з другого боку, сталася певна деідеологізація політичних сил. «Наша Україна» не вигадала нічого кращого, ніж зробити своїм головним гаслом віртуальну проблему, яка, за великим рахунком, ніяк не впливає на життя людей.
Учора перша п’ятірка мегаблоку вирушила в агітаційний тур Україною і з такої нагоди над Софійською площею в Києві була піднята надувна куля з написом «Ми скасуємо депутатську недоторканність». Після пропозиції Віктора Януковича негайно проголосувати в парламенті скасування недоторканності це гасло виглядає, м’яко кажучи, несерйозно. «Якщо сьогодні проголосувати в парламенті скасування недоторканності, то «Наша Україна» залишиться без передвиборної програми», — пояснив маневр прем’єра Борис Колесников. І скільки б Луценко і Кириленко не звинувачували Януковича в плагіаті й «мавпуванні», заперечити тут нічого.
Коли все зводиться до однієї недоторканності, це свідчить про ідеологічну та креативну бідність партії. Такою «недоробкою» мегаблоку гріх було не скористатися політичним опонентам.
Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій:
— Я не вважаю, що Партія регіонів «убила» передвиборне гасло «Нашої України», вона взяла його на озброєння й творче розвинула. Це означає, що гасло працювало й працює на електоральному ринку, що воно має серйозний суспільно- політичний резонанс. Фактично «Партія регіонів» підтримала це гасло. Інша річ, що електоральні фішки не повинні бути поодинокими. Кампанія — це не поодинокий постріл, це автоматна черга гасел, месиджів, закликів, які гратимуть до кінця виборчої кампанії. Лише такий «пакетний варіант» досягає електоральних цілей.
З приводу ідеології. «Наша Україна», Партія регіонів, БЮТ — це не ідеологічні партії, це партії kеtch all — хапай усіх. Це по-перше. Другий момент пов’язаний з тим, що політичні еліти України, навчені не зовсім вдалим досвідом 2004—2005 років, не хочуть сьогодні брати на озброєння «розколюючі» гасла. Відмову Партії регіонів від тем російської мови, НАТО, ЄЕП можна розглядати і як небажання розкручувати спіраль розколу, що може також свідчити про помудрішання української політичної еліти. Краще зосередитись на внутрішніх українських проблемах, не зачіпаючи питання зовнішньополітичного вибору, залишаючи це на внутрішні елітні узгодження.
Можна зрозуміти прихильників політичних сил, які розчаровані їхньою деідеологізацією, але, з другого боку, треба звернути увагу й на те, що відмова від ідеологізації передвиборної кампанії може мати й позитивні результати для країни у більш широкому часовому відтинку.
А «Нашій Україні» треба вносити нові нюанси, нові грані в тему депутатської недоторканності. Розширювати свою політичну повістку питаннями, пов’язаними з економічними реформами, лібералізацією ринку, створенням якісного державного адміністрування, Податкового кодексу, не зводячи соціально економічну повістку виборів лише до соціальних виплат.