Відновлення справедливості
У Харкові збирають кошти на пам’ятну дошку Юрію Шевельову![](/sites/default/files/main/articles/21022013/2shevelev.jpg)
Громадські організації Харкова збирають кошти на встановлення меморіальної дошки для всесвітньо відомого харків’янина Юрія Шевельова — славіста-мовознавця, історика української літератури, літературного і театрального критика, автора фундаментальних наукових праць «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови» (1951), який довів різницю в походженні російської та української мов і вважав соцреалізм руйнівним для літератури. Ініціатори акції сподіваються виправити ситуацію, коли професор Гарварду, член НАН України, почесний член найвідоміших університетів світу мало знаний у рідному місті.
Акція пам’яті присвячена 105-річниці з дня народження вченого, яка відзначається цьогоріч. Дошку планують встановити на відомому будинку «Саламандри» по вулиці Сумській, 17 — саме тут Юрій Шевельов мешкав замолоду, з 1915-го до 1943 року. Всі юридичні та офіційні дозволи для встановлення дошки вже отримано й зібрано документи, стверджує один з ініціаторів вшанування пам’яті вченого Костянтин ЧЕРЕМСЬКИЙ, віце-президент фонду Гната Хоткевича. Зараз розпочався завершальний етап роботи — виготовлення й установлення дошки. Для цього необхідно орієнтовно п’ятнадцять тисяч гривень, які збирають силами громади. Костянтин вважає, що самостійний збір коштів без допомоги держави надає пам’ятнику особливого значення й цінності. Символічно і те, що його ескіз виготовляють за графічними нарисами іншої легендарної особистості міста — художника Валера Бондара, який пішов із життя в жовтні 2012 року. «Відобразити графічний малюнок дуже важко. Тому ми пішли на компроміс — скульптор, який розуміє графіку Бондара, взяв його дух за основу дошки», — пояснюють організатори.
«Шевельов дивився на мову поглядом європейського науковця, — розмірковує Костянтин Черемський, котрий особисто знав Шевельова, листувався з ним та приймав його в Харкові 1997 року. — Він не був заангажований ані політично, ані націоналістично в питаннях мови, він робив абсолютно об’єктивні й точні висновки, тому його думку визнано як авторитетну». Костянтин згадує, що під час приїзду до Харкова Юрій Шевельов зробив благодійний вчинок — перерахував свою Шевченківську премію українській гімназії №6. Зараз організатори акції сподіваються, що гімназія, зі свого боку, допоможе в установленні дошки вченому.
До вшанування пам’яті відомого харків’янина долучився творчий осередок Харкова. 10 березня поети і музиканти Сергій Жадан, Сашко Ушкалов, гурт «Ойра» та інші молоді митці влаштовують благодійний «Концерт для Шереха» — вчений мав псевдонім Шерех. Гроші від продажу квитків також будуть передані для встановлення пам’ятної дошки.
«Я познайомився з Шевельовим узимку 1996 року в Нью-Йорку, — згадує поет Сергій Жадан. — Ми, гурт творчої молоді, виступали там перед українською діаспорою, і він теж прийшов. Ясна річ, на той час я вже знав про нього. Більше того — для нас він був легендою. Навіть наш підлітковий максималізм не міг перекреслити цього факту. Для мене Шевельов завжди був одним із символів Харкова, а його офіційне невизнання — метафорою цього міста. Воно (невизнання) є доволі показовим, багато чого пояснює про те, що таке Харків і що з ним сьогодні відбувається». Сергій Жадан вважає, що постать Юрія Шевельова має виняткову вагу з погляду його беззаперечного авторитету в царині науки, надзвичайної масштабності й цілісності. Особливе значення має пов’язаність ученого з Харковом. Меморіальна дошка — це не просто жест ввічливості, переконаний поет, а відновлення справедливості, історичної та просто людської. «Це заповнення порожнечі, що залишається в повітрі через наше незнання і неувагу. Мені здається, дуже правильно знати про таких людей, котрі, за великим рахунком, і складають історію міста», — вважає Сергій Жадан.
Нагадаємо, деякі зі знакових робіт Юрія Шевельова «Москва, Маросєйка«та «МИ і ми» — можна прочитати у збірці «Бронебійна публіцистика», яку «День» представив минулоріч.