Волинь дуже високо підняла «планку»
У цей світлий післявеликодній час, напередодні вихідних у Національному палаці мистецтв відбувся звіт художніх колективів Волинської області «Волинь моя, благословенна ти у віках». Саме Волинь відкривала великий фестиваль, в якому братимуть участь усі області країни; наприклад, 5 травня звітуватиме Київщина. Очевидно, невипадково Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського відкривав концерт композицією, в якій представив етнічні та творчі особливості кожного краю України. А далі у програмі — про особливості волинські. По-професійному й по-аматорськи. Але в обох випадках (у виступах професійних і самодіяльних виконавців та колективів) це виглядало барвисто й щиро. Так буває, коли господиня хоче гостям належно представити свій дім, створити особливу атмосферу на час гостини, зрештою, презентувати власну кухню... Адже, природно, що серед відвідувачів концерту були не тільки волиняни...
У концертній програмі прозвучали фольклорно-етнографічна композиція «Кривий танець» і вокально-хореографічна композиції «Волинь моя» та «Грай, музико, грай», героїко-патріотичні, повстанські й народні пісні, народні мелодії (деякі з них суто волинські), уривок із поеми В. Сосюри «Іван Мазепа»... Також публіка мала змогу оглянути виставку традиційного народного мистецтва «Волинь: від минувшини до майбуття...».
Схоже, ця, колись радянська, традиція творчих звітів нині набирає іншого смислу — коли кожен край по черзі представляє себе країні. Бо, насправді, ми, українці з одного регіону так мало знаємо про наших співвітчизників з іншого.
«Мені складно бути об’єктивним, оскільки я — волинянин, і моя душа — волинська, — ділиться враженнями академік Микола Жулинський. — Дуже вдало вибраний час для концерту: Великодні свята, весна... І само собою напрошувалося, що домінантою такого творчого звіту може бути все те, що пов’язане з приходом весни і святкуванням Великодня. Я приємно захоплений, яка велика кількість учасників! І цей феєрверк різнобарв’я художнього й музичного, безперечно, вражав! Особливе враження справляє професійність і висока культура виконання Волинського народного хору. Я думаю, що волиняни задали багато питань для інших областей, які, мабуть, вже починають примірятися, дивитися, що запропонували волиняни, і що запропонувати собі, щоб не повторитися».
«Прекрасна виставка традиційного народного мистецтва! — підсумовує режисер Сергій Архипчук. — І сам концерт був дуже бажаний, тому що, судячи з усього, аудиторія (і не тільки волиняки) відчуває ностальгію за українським непідробним мистецтвом. І свідчення того: зал якось по-особливому сприймав не лише веснянки, гаївки, а й патріотичні, повстанські пісні... Зрозуміло, що людям цього бракує. Такі творчі звіти — це своєрідна панорама того, чим володіє край. Волинський звіт, на мою думку, мав фольклорний ухил. Я би назвав цей концерт своєрідною волинською Олімпіадою — демонстрацією того багатющого мелосу — спадку, який на Волині є живим, органічним і сучасним».
