Перейти до основного вмісту

«Вони дуже потрібні та важливі»

Центри болгарської та гагаузької культури на Одещині отримали книжки «Дня»
16 грудня, 19:44
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

«День» уже неодноразово писав, що пишається дружбою з Іриною Мацепурою, керівником меблевого підприємства ТОВ ВГСМ, розташованого у смт Великий Бичків на Закарпатті. Пані Ірина — наш цінний експерт, автор, співрозмовник, меценат наших книжкових проєктів та невтомний промоутер нашого видання, член наглядової ради Благодійного фонду сприяння ініціативам «Дня». Лише цього року Ірина Мацепура забезпечила передплатою на «День» понад 45 приватних осіб, шкіл та бібліотек Закарпаття, вона також придбала десяток екземплярів книжкової новинки редакції «Детокс». І більш того — вже оформила понад півсотні передплат на «День» для земляків-закарпатців. Але це ще не все. Як розповіла у своєму фейсбуці відома громадська діячка, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!», кандидат наук із соц. комунікацій Оксана Левкова, Ірина Мацепура, відвідавши Бессарабію в рамках «Смачнотуру», організованого пані Оксаною, «вирішила придбати для болгар та гагаузів Бессарабії книжки «Дня» «Сестра моя, Софія...» та «Повернення в Царгород» про відносини України та Османської імперії, про історію Болгарії...» «Наша ВГО «Не будь байдужим!» направила ці видання до Обласного центру гагаузької культури (с. Виноградівка, що неподалік Болграда)», — написала пані Оксана наприкінці листопада. А нещодавно повідомила також, що болгаромовні та україномовні видання «Дня» приїхали до Болграда, до місцевих обласних Центру української культури та Центру болгарської культури. Також громадська організація надіслала туди дитячі видання. А пані Ірина Мацепура оформила для мешканців Одещини й передплату на «День» на наступний рік.

ІРИНА МАЦЕПУРА

Для «Дня» дуже цінні такі жести, ми вдячні всім учасникам цієї ініціативи. Приємно, що наші книжки на Одещині одразу знайшли своїх читачів.

У БОЛГРАДІ ТАКОЖ ВИСОКО ОЦІНИЛИ КНИЖКОВІ ПОДАРУНКИ / ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ ОКСАНИ ЛЕВКОВОЇ

Так, директор Обласного центру гагаузької культури Ольга КУЛАКСИЗ уже читає книжку «Сестра моя, Софія...» болгарською мовою. «Ми вдячні вам за ці книжки. Дуже цікавий варіант із болгарською мовою. Я, живучи тут, у Болградському районі, дуже часто чую болгарську мову. І тепер можу собі дозволити спокійно читати нею — дуже приємне враження від того, що читаєш цю книжку. Особливо коли читаєш болгарський варіант після українського, навіть якщо щось не розумієш болгарською, то вже знаєш, про що йдеться», — ділиться з «Днем» пані Ольга. «Крім того, я була в болгарському Софійському соборі — він справді багатозначний, у ньому поринаєш у зовсім іншу атмосферу. І коли читаєш книжку, наче знову опиняєшся в цьому соборі, на тій величній площі самої Софії. Також, читаючи, я одразу згадую ті екскурсії, які ми відвідали, будучи в Софії. Дуже цікавий зміст книжки, висвітлено багато важливих історичних фактів, дат та моментів. Тому вона дуже потрібна», — резюмує вона.

ДИРЕКТОР ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ГАГАУЗЬКОЇ КУЛЬТУРИ ОЛЬГА КУЛАКСИЗ ПОДІЛИЛАСЯ: БІБЛІОТЕКУ ПРИ ЦЕНТРІ СПІВРОБІТНИКИ ПОПОВНЮЮТЬ ПЕРЕВАЖНО САМОТУЖКИ, ТОМУ ДУЖЕ ВДЯЧНІ ЗА ПОПОВНЕННЯ ФОНДУ

Ольга Кулаксиз розповіла трохи і про роботу центру, який регулярно проводить заходи та «наживо» з урахуванням норм карантинної реальності, та онлайн, представляючи, наприклад, відеоекскурсії про основні заняття гагаузів — рослинництво, землеробство, тваринництво, ткацтво, гончарну справу, вишивання. При центрі є бібліотека, яку співробітники поповнюють переважно самотужки. «Такі моменти, як зараз, коли ваші книжки дійшли нам українською та болгарською мовами, бувають дуже рідко, ми дуже вдячні, — каже пані Ольга. — На жаль, департамент культури нам на придбання книжок не виділяє грошей, хоч знає про нашу бібліотеку. Тому я за будь-якої нагоди звертаюся по допомогу у придбанні книжок. Наприклад, коли ми зі співробітником їздимо в Комрат, в Гагаузію, там ми співпрацюємо з науково-дослідним центром імені Марії Василівни Маруневич, і нам дають різну літературу гагаузькою мовою: методичну, поетичну, прозову, про художників, про історію. А от українською мовою у нас немає літератури. Коли я мала можливість, я купувала книжки за власні кошти і передавала їх у бібліотеку, але не завжди виходить виділити їх зі свого бюджету. Тому ми будемо дуже вдячні всім, хто матиме ще можливість передати нам якісь книжки».

Пані Ольга розповідає також, що їхня установа, по суті, є громадським центром для всіх мешканців Виноградівки: «Ми орендуємо приміщення у будинку культури. Раніше в ньому працювала бібліотека, люди ходили туди. Зараз бібліотека не працює, бо немає бібліотекаря. А бібліотека людям все одно потрібна! Приходять діти зі школи і просто люди з села, і, незважаючи на те, що ми — центр гагаузької культури й більшість літератури у нас гагаузькою, все одно звертаються, і нам дуже приємно, коли ми знаходимо відповідь на їхні запитання, можемо їм допомогти. Я іноді, знаходячи в інтернеті цікавий матеріал незалежно від того, якою він мовою, роздруковую його і складаю в окрему теку. І коли приходять і запитують, чи немає у нас інформації, припустимо, про апостолів чи поради Ярослава Мудрого, я їм даю. Адже не всі досконало володіють комп’ютером і не завжди виходить одразу знайти те, що їм потрібно». «Багато хто приходить, бо свого часу не встигли у батьків усе дізнатися про ті ж традиції, заняття гагаузів. А скільки дітей до нас приходить! Як пояснити прізвище? Яке значення має те чи інше слово? Завдяки бібліотеці, словнику, нашій пошуковій роботі ми даємо на них відповіді», — ділиться директор центру.

В Одеському обласному центрі болгарської культури у місті Болграді також раді новим надходженням. Галина ІВАНОВА, директор центру, каже «Дню»: «Книжки вартісні. Вони цінні для нашої бібліотеки. Ми цікавимося нашою історією, хоча книжка і не розповідає про наш край безпосередньо, але у будь-якому разі стосується болгар, і це важливо та цікаво». «У нас при центрі є свій невеличкий музей та своя бібліотека, яка налічує понад 9 тисяч книжок. Звичайно, 90% книжок болгарською мовою, бо у нас діти у школах вивчають болгарську мову, є також видання українською та російською мовами. І хоча зараз усе можна знайти в інтернеті, люди все одно приходять до нас, за рік у нас орієнтовно 700 читачів. І я особисто віддаю перевагу паперовому варіанту книжок», — поділилася Галина Миколаївна.

Нагадаємо, що порадувати подібні заклади або рідну школу чи близьких людей може кожен: звертайтеся задля придбання книжок «Дня» до нашого відділу реалізації за тел. (044) 303 96 23 або адресою amir@day.kiev.ua

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати