Вперше за кiлька столiть живемо у своїй країнi, вдома

Загальна оцінка візиту Римського Папи до України Предстоятелем УГКЦ дуже висока. Таку само оцінку зроблено, за його словами, у світі, у Ватикані, в Україні. Важливо й те, що цей візит та його результати схвалюють не лише католики східного та західного обрядів, але також численні православні. Вони сприйняли візит Римського Папи як відповідь на свої душевні й духовні потреби, як демонстрацію високого морального — такого необхідного для нас — прикладу.

У відповідях на запитання журналістів Владика Любомир Гузар висловив свою думку також із приводу деяких інших проблем сьогодення. Думається, що на цій прес-конференції Предстоятель УГКЦ дав урок християнської терпимості не лише журналістам, але також багатьом світським та церковним політикам.

— Чи змінилася політика влади в царині церковного життя після візиту Римського Папи?

— На мою думку, якихось суттєвих змін у політиці владних структур досі не спостерігається. Що дуже правильно — влада не хоче ставати на той чи інший бік, щоб ніхто не почувався скривдженим. Це стосується, зокрема, вірних УПЦ Московського патріархату, які проявляли спротив візиту Папи Івана Павла II. Вони не повинні відчувати себе покараними за це. Тримати рівновагу за умов багатоконфесійності, усувати причини непорозумінь — то важке завдання влади; до того ж воно дуже часто неправильно інтерпретується.

— Як відбився візит Римського Папи на стосунках між римо- та греко-католиками України?

— В Україні існує унікальна релігійна ситуація. Річ у тім, що в більшості інших країн (певним винятком є лише Румунія) члени унійних церков є абсолютною релігійною меншиною, чисельність якої не перевищує 1%. Іншими словами, майже всюди східні католики присутні лише на персональному рівні. В Україні — зовсім інша річ — греко-католики утворюють потужну чисельну і впливову церкву. Тому саме в Україні римо-католики і греко-католики мають особливе завдання — продемонструвати світу християнську єдність. Попри існуючий історичний тягар у стосунках між ними. Цей «католицький екуменізм», співжиття католиків східного за західного обрядів має стати прикладом також для зближення з українськими православними. Іван Павло II заохочує до того, щоб наші дві церкви показали приклад доброго творчого співжиття, співпраці католиків різних традицій.

Візит Папи Івана Павла II ще підкреслив необхідність вирішення цієї та інших важливих проблем. Папа заохочує до їхнього вирішення.

— Як після візиту вирішується проблема утворення Патріархату Української греко-католицької церкви?

— Ця проблема залишається актуальною для нашої церкви — ми постійно займаємося цією справою. Візит Папи Римського Івана Павла II до України висвітлив Українську греко-католицьку церкву, як живу численну Церкву, віруючі якої мають своє обличчя серед християн. Я супроводжував Папу Івана Павла II, коли він їхав з летовища до Львова. Вздовж дороги стояли натовпи людей, які сердечно вітали гостя, і я почув, як Папа — благословляючи направо і наліво — сказав тихо: «Це справді релігійне місто!».

— Як Ваше Високопреосвященство ставиться до можливості приїзду до України Московського патріарха Алексія II?

— Вважаю, що Московський патріарх має повне й законне право відвідати своїх вірних в Україні, а УПЦ МП має право запросити свого Патріарха. Думаю, що такий візит може мати позитивні наслідки — патріарх Алексій II познайомиться з релігійною ситуацією в Україні зблизька, з середини. Це може змінити деякі його переконання, його ставлення до тих чи інших українських реалій. (У той самий день високий урядовець так відповів на запитання журналіста «Дня» щодо можливості приїзду до Києва Московського патріарха Алексія II у святкові дні: «Він же ще не здурів!» — К.Г. ) Мені відомо, наприклад, як змінився погляд на Україну деяких достойників Ватикану після того, як вони тут побували, побачили велику прекрасну країну, великі церкви.

— Яке значення має для церкви 10-річний ювілей Незалежності України

— Це знаменна дата для нашої церкви. Вперше за кілька століть живемо у своїй країні, маємо свій, а не чужий (польський, російський, австро-угорський) уряд. Іншими словами — зрештою, ми вдома. Хоча це не значить, що всі проблеми вирішено, а всі стосунки з державою врегульовано. Їх треба розбудовувати.

— Нещодавно Ватикан оприлюднив графік візиту Папи Івана Павла II до Казахстану та Вірменії. Чи будете ви брати участь у поїздці до Казахстану?

— Так. Це вже вирішено — супроводжувати Папу Івана Павла II до Казахстану буду я і Екзарх Києво-Вишгородський єпископ Василій, який вже кілька років опікується — за дорученням Ватикану — греко- католиками Казахстану. Сьогодні на території Казахстану живе близько мільйона українців. Значна їх частина є вимушеними післявоєнними переселенцями із Західної України. Я сам маю далеких родичів, яких депортували сюди 1940 року. Зараз у Казахстані потроху розбудовується греко-католицька церква. Впевнений, що для всіх українців приїзд Папи стане значною подією.

P.S. Одночасно з прес-конференцією Верховного архієпископа Любомира Гузара було оголошено результати загальноукраїнського репрезентативного опитування, проведеного на початку липня 2001 року, після від’їзду Папи Івана Павла II з України. Опитування здійснив Центр соціальних та маркетингових досліджень СОЦИС, повноправний член Gallup international Association. Не будемо наводити детальні статистичні дані, — подамо лише загальні результати.

Виявлена опитуванням українська громадська думка свідчить, що загалом візит Римського Папи можна оцінити як успішний. Цей візит, попри певні розбіжності його оцінок (в залежності від конфесії та регіонів проживання), більшість пересічних українців оцінює позитивно — як місію доброї волі, що сприяла підвищенню міжнародного авторитету України та зміцненню міжконфесійної злагоди як всередині нашої країни, так і в цілому світі.

Висновок зроблено, зокрема, на основі таких даних:

— 51% опитаних позитивно оцінюють значимість візиту Папи, а негативно — лише 14% опитаних;

— 54% опитаних позитивно оцінюють громадську та церковну діяльність Папи Івана Павла II; негативно — 7%

— 33% українців вважають, що візит підвищить міжнародний авторитет України, а 30% — що цей візит необхідний всім віруючим, бо він сприятиме поліпшенню міжконфесійних відносин.

Дослідники СОЦИС зазначають, що результати опитування повністю спростовують ті матеріали в ЗМІ, які «негативно оцінюють візит, причому свою суб’єктивну оцінку автори подають як об’єктивну узагальнену оцінку, репрезентовану суспільством.» Варто ще відзначити, що — згідно з опитуванням — переважна частка тих, хто дав позитивну оцінку візиту Папи, припадає на респондентів, які належать до УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ та РКЦ в Україні.

Як показують порівняння з результатами попереднього опитування (до візиту), кількість негативних оцінок після візиту помітно зменшилася. Такі самі порівняння свідчать також про підвищення після візиту іміджу католиків та греко-католиків у очах інших громадян України.