Вручну, зате зі смаком

Тоді, як комп’ютерні мережі обвивають весь світ і дедалі більше автоматизуються найскладніші процеси виробництва, коли технічні новинки й винаходи патентують школярі, а розмах вдосконалення штучного інтелекту лякає вже не лише фантастів, — в Україні, в одному із сіл Закарпатської області у напівтемному приміщенні троє чоловіків, знемагаючи від духоти і надлюдського напруження, чавлять соняшникову олію. Як їхні далекі предки — за допомогою ручного преса. А восени вони за допомогою запряженого в плуг коня зорють поле. А потім по-дідівському змолотять зерно. Потім так само по-дідівському підуть до сусіднього села і за кілька літрів соняшникової олії знайомий мірошник на своєму млині змеле зерно на борошно.

Коли я приїжджаю у село до рідних, дід завжди запитує у мене одне й те ж: «Що таке комп’ютер? Невже він дійсно все може? І чи може він зробити так, щоб я сидів, натискав кнопку, а у дворі сама собою кипіла робота — косилося, оралося, готувалося, різалося, кололося, заготовлялося?» «Можна», — відповідаю я дідові і сумно дивлюся, як бабуся так званим сікачем подрібнює у старому відрі картоплю для свині. Мені дуже шкода, що дід мій, швидше за все, ніколи не побачить комп’ютера. Проте водночас я не їла нічого смачнішого за спечений у печі хліб з вирощеного на сільському полі зерна, і магазинна соняшникова олія ніколи не була такою ароматною й густою, як зроблена в кустарних сільських умовах. Та й мед, зібраний руками пасічника зі своєї пасіки, солодший від фабричного.

ДО РЕЧІ

За даними Держкомстату, на 31 грудня минулого року 1 млн. 898 тис. чоловік в Україні працювали у неприйнятних умовах (офіційною мовою, «в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам»). Це 23 % від загальної кількості зайнятого населення України. З них 510,1 тис. — жінки. 3,3 % від вказаної загальної кількості працюючих потерпають від «перевищення встановлених нормативів важкості праці», 3 % — від «перевищення встановлених нормативів напруженості».