«Як було за князя Вітовта»

Доба Великого князівства Литовського — надзвичайно цікавий і невід’ємний період не лише литовської, білоруської, але й української минувшини. Представник литовської правлячої династії Гедиміновичів, який народився близько 1352 року і помер у литовській княжій резиденції Троках (Тракаї) біля Вільна (Вільнюса), гродненський князь, великий князь литовський Вітовт (Вітаутас) Кейстутович  і час його правління (1392 — 27.Х.1430) займає одне з чільних місць в історії пізнього середньовіччя.

Саме за Вітовта Великого, як його звично іменує литовська і білоруська історіографічна традиція, Велике литовське князівство майже на сорок років перетворилось із дещо аморфного федеративного об’єднання земель у доволі міцну централізовану державу — Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське (з 1398 р.). Його авторитет як уособлення закону і справедливості добре простежується навіть у пізніші часи, зокрема, у джерелах XVI століття, де часто вживається  вислів «як було за князя Вітовта». Вітовт — організатор «з’їзду монархів» на Водохреща 1429 року в Луцьку. Цей семитижневий дипломатичний конгрес, як фактично перший європейський саміт у Центрально-Східній Європі, розглянув декілька нагальних справ і навіть на рівні міждержавних консультацій та нарад сприяв загальному поліпшенню міжнародних відносин. На конференції будуть представники університету Вітовта Великого із Каунаса, Люблінського Католицького університету імені Івана Павла ІІ, голова Наглядової ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігор Палиця, Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Беата Бживчи, науковці з України, Литви та Польщі. Cеред запрошених — і головний редактор «Дня», член наглядової ради СНУ ім. Лесі Українки Лариса Івшина.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки  не так давно підписав у Каунасі угоду про створення Балтійсько-українського академічного консорціуму, до складу якого увійшли Каунаський університет Вітаутаса Великого, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Вища державна професійна школа в Хелмі, Люблінський католицький університет імені Івана Павла ІІ та Європейська асоціація міжнародної освіти (Стокгольм, Швеція). Консорціум, вважає ректор СНУ імені Лесі Українки професор Ігор Коцан, — це, як засвідчує співпраця очолюваного ним вишу з іншими закладами різних країн, добре випробуваний інструмент для спілкування і обміну досвідом.

Продовження теми в матеріалі «Геополітика з мечем у руках і дипломатією в голові».