Як «надути» статистику і... самих себе

Схема кримської брехні про курорт дуже проста: «пам’ятка пропагандиста»  наказує їм говорити, що за український період в Криму нічого не робилося, нічого взагалі не відбувалося крім того, що там, мовляв, поширювався український нацизм, а от з 2014 року, кажуть, почалося справжнє відродження в Криму всього, що було, і навіть того, чого там і не було раніше. Ця брехня стосується в першу чергу брендової галузі Криму — її курорту. Нібито Росія після анексії отримала Крим, і передусім курорт, у занепаді, а потім почала його відроджувати. І щоб підтримувати цю брехню, кримські колаборанти змушені статистику тасувати і  тасувати, бо не підтасовувати вони вже не можуть, адже з кожним роком треба йти далі і далі. Одним з таких «генераторів брехні» є щорічні повідомлення про кількість туристів, які відвідали Крим.

Як повідомив російський міністр курортів і туризму Криму Вадим Волченко, Крим у 2020 році відвідали 6,3 мільйона туристів. При тому, що через пандемію курортний сезон в Криму був відкритий тільки з 1 липня замість травня-червня, як завжди. «Цей унікальний рік показав, що Крим може працювати цілий рік і вже сьогодні приймати гостей сім місяців у  році. А в подальшому, з урахуванням розвитку інфраструктури, всі дванадцять», — заявив Вадим Волченко в інтерв’ю РІА Новини. — При цьому турпотік з 1 липня по 31 грудня перевищив показник 2019 року на 11%». За його ж твердженням по 10 січня 2021 року включно в Криму відпочило 239,7 тисячі туристів. Це, за його словами, на 14% перевищує показник аналогічного періоду 2019—2020 року.

Однак колишній міністр курортів та туризму Криму за українських часів Олександр Лієв не згоден з таким поясненням.  

— У 2012—2013 роках Крим був переповнений, причому з травня до осені, — заявив Олександр Лієв у радіоефірі сайта Крим.Реалії. — Тоді було більше шести мільйонів туристів на рік — це було підраховано за міжнародною методикою. Підкреслюю, що таким чином Крим заповнили під зав’язку. Зараз же Сергій Аксенов говорить про 6,3 мільйона туристів — за умови пандемії, яка практично зупинила світовий туризм, зменшивши його на 60%. Після анексії приблизно 200 тисяч українців щороку їздили до Криму, але із запровадженням обмежувальних заходів на адмінкордоні в 2020 році цей потік теж вичерпався. До того ж проблеми з водою в Криму стали висвітлювати в російських ЗМІ, що також не сприяє тому, щоб росіяни їхали на півострів — так само, як і залізничні поїздки по дві доби в обхід України. Чи міг за всіх цих умов турпотік до Криму бути більшим, ніж у 2012 році, як заявляє Аксенов? Питання риторичне. Не міг.

Олександр Лієв вважає, що російська влада Криму при оцінці туристичного сезону ставить на перше місце не статистичний аналіз, а політичні міркування.

— За результатами нашого моніторингу, Крим у 2020 році прийняв рекордно низьку кількість туристів — пів мільйона людей. Перше півріччя півострів практично простояв порожнім, а в липні-серпні завантаження в основному припало на Південний берег Криму. На заході сплеск був тільки в серпні. І тим не менше 500 тисяч туристів — це досить чимало, враховуючи і COVID-19, і окупацію, і всі інші проблеми. В Україні це можна порівняти з Карпатами, які взяли 800 тисяч осіб за рік — що було менше, ніж зазвичай, через повені і проблеми з транспортом під час пандемії...

Не згоден Олександр Лієв і з новорічною кримською статистикою: «Щодо 240 тисяч туристів у Криму на новорічні свята — так, до окупації півострів приймав стільки людей з 20 грудня до 15 січня. Однак 80% з них були жителями материкової України! Я б не сказав, що в 2020 році склалися умови, щоб весь цей обсяг заповнили росіяни. Тому і це неправда». 

Найбільше заповненим Крим був наприкінці радянського періоду, коли потреба відпочинку вже була доступною для багатьох людей, а виїзд за кордон був обмежений. Тоді Крим приймав у середньому 8 мільйонів туристів, хоч офіційна статистика часто перебільшувала і цей показник і деякі представники курортної сфери говорили про 10 мільйонів, але розрахунок показує, що такої кількості туристів Криму просто нікуди було вмістити. Однак, структура туристів тоді була доволі своєрідною. Готелі і бази відпочинку вміщали не багато туристів, десь до 30 відсотків, а решта приїжджих були так званими дикими курортниками, які жили переважно у власних наметах, а то й просто неба, споживали їжу, привезену з собою в рюкзаках. Тому підрахунок туристів тоді вели досить оригінальним способом — за кількість спожитого хліба, води, адже їх не везли, а купляли на місці, а також за кількістю «виробленого» сміття.

Та й сьогодні експерти, які знають можливості Криму з прийому гостей твердять, що «Крим в нинішніх умовах здатний прийняти приблизно 8 млн туристів в рік, якщо відпочивальників буде більше, значно постраждає якість обслуговування». «Моє відчуття: до восьми мільйонів туристів в рік Крим на сьогодні готовий і може приймати. Більше — вже велике питання», — зазначила голова Асоціації малих готелів Криму Наталія Стамбульнікова під час нещодавньої онлайн-пресконференції.

Вона не одинока у своїх оцінках: «Готельери кажуть, ми приймемо скільки завгодно: 10 мільйонів, 15 мільйонів. Треба тверезо підходити. Цифра у 8 мільйонів грає з радянського часу. Якщо ми приймемо навіть на 500 тисяч більше, то впаде якість туристичного обслуговування, турист поїде незадоволеним. Ми будемо спостерігати перевантаження інфраструктури», — вважає доцент кафедри туризму Таврійської академії нинішнього Кримського федерального університету, кандидат географічних наук Ігор Вахрушев.

Однак треба мати на увазі, що це за умови цілорічної роботи курорту з повним навантаженням, з січня по грудень, без перерв на пандемію, а в минулому році Крим фактично півроку простояв, звідки 6,3 мільйона?

Навіть у 2012 і 2013 роках Крим приймав за офіційними підрахунками України по 6 мільйонів туристів. 2014 року у зв’язку з окупацією почалася криза кримського курорту, яка триває і досі. В 2014 році за офіційною статистикою окупантів кількість туристів упала до 4 мільйонів, а насправді, за оцінками українських експертів — до 1 мільйона на рік.

В 2015 році кримські окупанти підняли статистику відвідувань до 4,59 мільйона, в 2016 до 5,57 мільйона, в 2017 падіння до 5,39, в 2018 — ріст до 6,8, і в 2019 — до 7,87. Однак все це знову ж фантазії окупаційних пропагандистів, оскільки за даними українських експертів Андрія Клименка з Інституту Чорноморських досліджень та ексміністра курортів Криму Олександра Лієва, які ведуть підрахунки  за міжнародними методиками, в ці роки кількість туристів коливалася від 1 лише до 3 мільйонів. Щоб якомога збільшити цю цифру, окупаційне міністерство курортів і туризму Криму включає в кількість туристів всіх місцевих жителів, які по кілька разів на рік виїжджають і заїжджають до Криму, а літаки, автомобілі та поїзди до Криму рахують, начебто вони були завантажені на повну. Наприклад на Керченському мосту чергові і автоматика рахують кількість автомобілів, що в’їхали в Крим, і тоді вважають, що в кожному автомобілі було 5 людей, в кожному мікроавтобусі по 11—18, в кожному автобусі за повною кількістю місць. В аеропорту беруть кількість літаків, що прилетіли, і множать на повну кількість місць, хоча в більшості випадків вони завантажені не повністю. А коли й цього мало, то в хід ідуть прості приписки, щоб неодмінно показати збільшення на скількись-там відсотків. Адже Росія не може не показати зростання Криму в умовах окупації.  Просто їм подобається обманювати самих себе, адже крім них у ці цифри ніхто не вірить. Тому російська курортна статистика — це середня температура хворих по палаті, і орієнтуватись на неї — значить обманювати самих себе.