«Європа не збирається змагатися за Україну на аукціоні»

«Ми не збираємося проводити «аукціону» з Росією, яка хоче дати більше (кредиту Україні. — Ред.), — зауважив у розмові з «Днем» депутат Європарламенту Марек Сівець. — Єдина річ, яку ми можемо обговорити деякі додаткові деталі (якщо наші українські партнери заявлять, що збираються підписати Угоду)».

Ми спілкувались з паном Сівцем напередодні візиту української делегації до Брюсселя. Тоді, до слова, ще достеменно не було відомо: прийме український урядовий «спецназ» на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим  Європейська Комісія, чи ні. Адже, як наголосив нам Марек Сівець, месиджі і рішення Євросоюзу залежать від мадам Ештон, оскільки саме «вона — ключова персона в цьому процесі».

«Це було дуже показово використовувати міліцію, протягом її перебування в країні. По-друге, ми не знаємо, що означатиме цей візит. Цього тижня в Страсбурзі всі погодилися — якщо вона привезе будь-який месидж про мирне і конструктивне рішення — тоді в Брюсселі приймуть Арбузова (першого віце-прем’єр-міністра України. — Ред.) протягом найближчих кількох днів», — зауважив Сівець.

Очевидно, Ештон, попри злощасні події ночі 11 грудня, привезла позитивний вердикт. І Брюссель погодився прийняти Арбузова. Але з чим поїхав перший віце-прем’єр? Невже знову «проситиме» 160 мільярдів євро на імплементацію угоди? Прес-служба українського уряду — мовчить.

Натомість, роботу українського уряду — пояснення дій і рішень громадянам — робить Єврокомісія. Зокрема, в заувагах Високого представника ЄС та Віце-президента Європейської Комісії Кетрін Ештон, текст яких є у розпорядженні «Дня», йдеться про те, що в контексті перемовин, на які готовий піти Брюссель, «йдеться зовсім не про цінові пропозиції щодо України». «Йдеться про економічний план: Угода про асоціацію та її положення про вільну торгівлю є частиною більшого плану: плану, що веде вас, як країну, до сильнішого економічного простору і також до, на моє переконання, сильнішого політичного простору. У межах цього плану є також інші плани, які допоможуть підтримати розвиток промисловості, розвиток бізнесу, розвиток економіки. Із цим пов’язане зростання нових можливостей: для бізнесу — інвестувати, для інституцій — прагнути інвестувати. Адже ці речі тісно пов’язані», — зауважує Ештон.

«Якщо говорити про короткострокові питання, щодо яких Президент висловлював своє занепокоєння, то вони підпадають під дві чи три сфери. Одне з них — це ціна на енергоресурси; інше — питання найбідніших представників суспільства; ще одне — питання галузей промисловості, яким складно конкурувати та розвиватися у часи, коли нелегко знайти інвестиції», — розповідає Ештон, посилаючись на почуте від Віктора Януковича під час особистої зустрічі в Києві. 

За її словами, усі ці питання можуть певною мірою бути підтримані; щодо них можна знайти допомогу завдяки комбінації ресурсів, які можуть бути виділені завдяки європейським інституціям, завдяки іншим фінансовим інституціям та завдяки країнам, які хочуть підтримати ваше майбутнє. «Всі ці речі можна обговорювати у рамках Угоди. Угода не скасовує можливостей розв’язати ці проблеми», — говорить Ештон. Але, відзначила вона, там не йдеться про рішення на кшталт: «ось вам певна сума грошей, ви тільки підпишіть».

«Нас такий підхід не цікавить. Нас цікавить ця країна, нас цікавить те, щоб вона мала найкращі можливості для якнайбільшого зростання та розвитку своєї економіки. І ви потребуєте певного набору різних речей: кредитів, грантів, інвестицій, розвитку малого бізнесу. Вам треба, аби галузі, які потребують диверсифікувати своє виробництво чи розвиватися в певний інший спосіб, могли це зробити», — зазначає пані Ештон.

Звичайно, те, що Європейська комісія проявляє активність в українському питанні — це добре. Але було б ще краще, якби таку ж — показували українська владна команда. Майдан-2013 аргумент тому, що люди втомилися від «таємних перемовин», вони вимагають прозорості у рішеннях, від яких залежить доля їхньої країни. Здавалось би, позитивний сигнал «візит Арбузова до Брюсселя», через його організацію, сприймається людьми неоднозначно. А що, якщо це просто обманний маневр перед візитом Януковича до Москви 17 грудня. Ще ж ніхто не спростував інформацію про те, що в цей день в Кремлі Президент України може підписати якісь, обговорені на попередніх «засекречених» зустрічах з Путіним, папери про приєднання до Митного союзу.