Заборона на небо
Страхування одного літака може коштувати Україні десятої частини бюджетуПід загрозою заборони на виконання міжнародних рейсів у зв’язку з рішенням провідних міжнародних страхових компаній про зниження ліміту відповідальності за авіаційні ризики до $50 млн., яке було прийняте після терористичних актів у США, опинилися українські авіакомпанії. Про це повідомив позавчора в ході розгляду ситуації в авіаційній галузі на засіданні транспортного відомства міністр транспорту України Валерій Пустовойтенко.
Річ у тому, що разом зі страховими компаніями вмить відреагували на загострення міжнародної ситуації і власники літаків, «напруживши» розміри гарантій безпеки авіаперевезень, які здійснюють українські компанії до $750 млн. Як пояснив «Дню» президент Авіаційного страхового бюро Анатолій Лопата, ця астрономічна сума обумовлена тим, що «на озброєнні» провідних авіакомпаній нашої країни («Авіалінії України», «Міжнародні авіалінії України» і «Аеросвіт»), які виконують міжнародні рейси, стоять «лізингові ізраїльські «Боїнги». Нагадаємо, що більшості літаків вітчизняного виробництва (у разі експлуатації яких, зі слів А.Лопати, «гарантійні зобов’язання навряд чи перевищили б $200 млн.») провідні аеропорти всього світу, керуючись ТІАКівськими поправками, просто не приймають.
У той же самий час представники вищих ешелонів влади більшості країн світу відреагували на несприятливі зміни практично вмить. Наприклад, уряди США (за рахунок резервного фонду) і Росії (за рахунок збільшення розміру внутрішнього боргу) вже ухвалили рішення про надання додаткових гарантій щодо покриття страхової різниці, яка склалася. У Великій Британії ці зобов’язання взяла на себе сама королева Єлизавета II, а в Польщі — міністр фінансів.
«Україна ж виявилася просто не готовою до виникнення такого люфту зобов’язань страхових компаній і гарантій авіаперевізників», — стверджує А.Лопата. «Наші страхові компанії не можуть забезпечити таке страхове покриття. Та й досить сумнівно, щоб будь-яка українська страхова компанія «звалила» на свої плечі зобов’язання на $700 млн.», — наголосив він. Скористатися послугами тих небагатьох провідних страхових агентств Заходу («Ллойд», «Марш» тощо, які збільшили вартість річного поліса повного страхування авіаперевезень до $100 тис. (майже в 10 разів), українські авіакомпанії, як з’ясувалося, просто неспроможні.
Сьогодні, коли будь-яке зволікання для наших авіакомпаній буквально смерті подібне (на випадок заборони на виконання польотів збитки компанії «Авіалінії України» складатимуть $1,6 млн. щомісяця, компанії «Міжнародні авіалінії України» — понад $4 млн., «Аеросвіт» — $5,4 млн. щомісяця), стати гарантом порятунку українських авіаперевізників викликався Мінтранс. «Необхідно оперативно відреагувати на ситуацію, що склалася, аби не допустити втрати Україною даного сегмента авіаринку», — заявив позавчора Валерій Пустовойтенко. «Міністерство здатне виконати такі зобов’язання», — запевнив він.
Щоправда, як у нас заведено, «оперативну реакцію» щодо прийняття урядом таких серйозних «зобов’язань» знадобилося все ж затвердити в парламенті. Як сказали «Дню» в прес- центрі Мінтранспорту, законопроект «Про додаткові заходи щодо забезпечення авіаційних перевезень» уже спрямовано на розгляд до Верховної Ради. «Мінтранс уповноважений виступити гарантом для зареєстрованих у держреєстрі цивільних повітряних суден щодо покриття лімітів відповідальності перед третіми особами за ризиками, включаючи військові і за фактами тероризму, в межах від $50 до $750 млн.», — йдеться в документі. Платежі за гарантіями передбачаються забезпечити за рахунок коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність, участь України в міжнародних авіаційних організаціях, надходжень за використання повітряного простору України, а також коштів авіапідприємств, які виконують міжнародні авіаперевезення.
Благородний намір Мінтрансу врятувати наші авіакомпанії, «завізований» Міністерствами економіки та фінансів, можна тільки вітати. Та при цьому явно відкритим залишається питання: «Що буде, коли з тринадцятьма літаками трьох зазначених авіакомпаній, які здійснюють міжнародні рейси, не дай Бог, станеться непоправне?!» Очевидно, Мінтрансу для виконання страхових зобов’язань доведеться зажадати всю прибуткову частину бюджету-2002 (яка, нагадаємо, становить 43,61 млрд., тим часом як зобов’язання тільки щодо одного літака «тягне» практично на 4 млрд. гривень). Можливо, набагато безпечніше виділити нашим авіакомпаніям середньострокові бюджетні кредити на придбання відповідних страхових полісів?!