«Зірка» героїв

Микола Іванович Редковський (на фото) — один з 58 героїв Радянського союзу, які мешкають у Києві. На вчорашній зустрічі в Київському міському будинку ветеранів, присвяченій 70-ій річниці від дня впровадження цього звання, він сказав кореспонденту «Дня», що до «золотої зірки» ставиться доволі скептично. На його думку, ця відзнака виконувала швидше заохочувальну функцію, а не свідчила про якісь надзвичайні якості та вчинки.

Микола Іванович родом із Забайкалля. Родина жила на золотих рудниках, а він замолоду мріяв працювати геологом. Тому й вступив 1939 року до Томського гірничого інституту на геолого-розвідувальний факультет. Однак довелось швидкими темпами перекваліфіковуватися на артилериста. «Війна застала мене у Вільнюсі. У 20 років я став командиром взводу управління, — розповідає Микола Іванович. — Позбиравши залишки військ, ми приїхали до Мінська, а звідти — до Смоленська. Там мені було доручено організувати групу, яку назвали батареєю, і починати воєнні дії на базі Смоленського училища. Але нічого з цього не вийшло. Почалися серйозні бої під Смоленськом, і там мене було вперше поранено»... Микола Іванович згадує, що впродовж усієї війни в нього складалось єдине враження, ніби він знаходиться у м’ясорубці. Після першого бою довгий час не міг оговтатися, проте згодом війна все ж примусила усвідомлено здобувати свою «професію» — воювати.

Герой Радянського Союзу – це найвищий ступінь відзнаки в колишньому СРСР за «особисті або колективні заслуги перед державою, «Героїчний подвиг». Встановлене УВК СРСР 16 квітня 1934 року. Звання «Герой Радянського Союзу» вперше було присвоєне 20 квітня 1934 року радянським льотчикам М.Водоп’янову, І. Дороніну, М.Каманіну, С.Леваневському, А.Ляпідевському, В.Молокову і М.Слепньову за врятування людей на судні «Челюскін».

Немає підстав піддавати сумніву той факт, що переважна більшість нагороджених цим високим званням справді були людьми, що здійснили героїчні вчинки. Зокрема, за подвиги у роки Великої Вітчизняної війни цього звання удостоєно понад 11 тис. чол. Водночас сама внутрішня сутність тоталітарного режиму призводила до знецінення високих нагород, зокрема, і звання Героя, до присвоєння його часто з суто політичних, кон’юнктурних міркувань (показово, що чотириразовими Героями Радянського Союзу були як маршал Г.К.Жуков, так і... генсек Л.І.Брежнєв!).

У новій, незалежній Україні введене високе звання «Герой України», якого удостоюються особи, що мають особливі заслуги перед державою.