Червоні прапорці фінансової абетки

27 квітня під Кабміном близько двохсот громадян відчайдушно «гралися» жовтими прапорами та дудками, вимагаючи від уряду повернути їм гроші, внесені до банку «Михайлівський». Хотілося б їм співчувати... Однак чи винен уряд у їхній біді? Так, їх елементарно обдурили. А де у цю мить були їхні очі? Мабуть, їх застили омріяні зелені купюри? В будь-якому разі приклад «Михайлівського» однозначно свідчить про фінансову малограмотність нашого населення і про те, що з цим треба щось робити.

Отже, що таке фінансова обізнаність, і чи потрібна вона пересічним громадянам? Це, водночас, дуже просте й настільки ж складне запитання. А ті, хто над ним глибоко не замислюється, нерідко міркують: це, мовляв, — не для нас, у кого вітер в кишені, це — для тих, у кого вони повні. Однак варто замислитися, а чому вони у них не пусті? Може, вони й не крали, а просто не кидали гроші на вітер — знаходили своїм коштам якесь розумне застосування... Та у фінансах буває по-різному.

ПРИКЛАДИ З ФІНАНСОВОЇ ХРОНІКИ

Власник банку «Земельний капітал», колишній міністр вугільної промисловості  Віктор Тополов,  готовий обміркувати придбання ще однієї фінансової установи. «Коли до мене приходять з пропозиціями, — говорить він, — я кажу: можу купити ваш банк, якщо він мені підходить, і встановити графік розрахунку за нього».

Однак, нагадаємо, статутний капітал його банку становить 120 мільйонів гривень, тоді як Національний банк встановив, що статутні капітали банків не можуть бути меншими за 200 мільйонів гривень. Отже, згідно з рішенням НБУ, вже   до 11 липня  банк Тополова «Земельний капітал» має докапіталізуватися на 80 мільйонів гривень, інакше на нього чекають великі неприємності, включно з ліквідацією.

Якщо ви обізнана у фінансовій сфері людина, то легко вгадаєте, чому банкір у цих умовах говорить про розширення свого бізнесу. Якщо ви у фінансових справах невіглас, то, прочитавши таке повідомлення, сміливо відкриєте депозит у банку колишнього шахтаря. І дай вам Боже не стати внаслідок цього клієнтом Фонду гарантування вкладів.

У будь-якому разі кожна доросла людина так чи інакше, включно навіть із жебраками, працює на фінансовому ринку, де діють досить жорсткі правила, які необхідно хоча б у мінімальному обсязі, але знати. Тож багатьом українцям варто подякувати Агентству США з міжнародного розвитку — USAID (його девіз — від американського народу) — за проект «Трансформація фінансового сектору», що містить також і проект «Фінансова обізнаність для впевненого майбутнього». До речі, таке «майбутнє» завдяки тренінгам вже отримали 400 громадян України.

ЧОГО НАВЧАЮТЬ СІМЕЙНИХ МІНІСТРІВ

Не дивно, що в Україні, де «міністрами фінансів» у сім’ях найчастіше стають жінки, саме Український жіночий фонд долучився до останнього проекту і проводить безплатні тренінги з людьми, у яких, як уявляється, не може не бути в нинішніх умовах певних фінансових проблем, — з пенсіонерами, внутрішніми  переселенцями, членами сімей учасників АТО. У планах фонду провести 120 таких дводенних  занять для 2400 чоловік в 11 українських регіонах.

«Ми дуже раді, що приєдналися до такого великого проекту і зможемо додати в життя наших громадян якийсь позитив, — говорить керівник цієї благодійної організації Олеся Бондар. — Ми хочемо, щоб люди, які братимуть участь у цій програмі, почувалися впевнено в родині, незалежно від зовнішніх впливів і факторів, щоб вони могли планувати своє майбутнє». Мета нашої програми, зазначає Бондар, забезпечити учасників тренінгів специфічними знаннями, які дозволяють ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення в повсякденному житті. Цільову аудиторію програми, за словами директорки фонду, становлять як жінки, так і чоловіки, хоча насправді учасники тренінгів, як показала практика, здебільшого цікавляться саме жіночими проблемами.

Бондар розповідає, що команду з 21 тренера для навчання фінансовій обізнаності було ретельно дібрано та ґрунтовно навчено. Досвідчені викладачі використовують у спілкуванні на заняттях сучасні інтерактивні методики, а отже, можуть простою мовою розповісти про такі зовсім непрості речі, як фінансові установи та фінансові продукти, їхні переваги та ризики, про основи планування та ведення сімейного бюджету. Окремий блок навчання присвячений захисту прав споживачів фінансових послуг. Тренер розкриває можливі махінації та види шахрайств, із якими можуть зустрітися клієнти фінансових установ, і ставить для них своєрідні червоні прапорці.

«ЗАРОБЛЯТИ ЛЕГКО» — ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО

Наприклад, при отриманні кредитів «нульова» ставка означає не що інше, як наявність великих прихованих комісійних. Обіцянка надати кредит без довідки про доходи та без поручителів виливається  в надвисоку вартість кредиту й надмірні штрафи за невчасні платежі. Якщо ж вам обіцяють значно більшу відсоткову ставку за депозитом, це означає, що банк або ж здійснює ризиковану діяльність, або перебуває в проблемній зоні.

Тренери радять дуже уважно читати депозитну угоду. Якщо в ній вказано не банк, а якусь компанію, то це точно означає, що відповідний договір і людина, яка його підпише, не підпадатиме під захист Фонду гарантування вкладів. У разі інвестування коштів слід звертати увагу на різноманітні обіцянки. Якщо йдеться про надвисокі прибутки, скажімо, 1% в день, то маєте справу з фінансовою пірамідою. Так само й у тому разі, якщо в тексті багато слів про минулі та майбутні «успіхи», про «пасивний дохід» і про те, що «заробляти легко». Якщо зустрічаються заклики «досить працювати на дядю», повчання типу «ваші можливості необмежені». Про можливість фінансової піраміди та підвищений ризик інвестування свідчать такі вислови у розмовах: «Це — тільки тобі...», «Про цю схему мало хто знає...», «Мені розповіла одна дуже впливова людина»...

«ПОДУШКА» БЕЗПЕКИ

У фінансову абетку, за словами тренера Наталії Костюк, входить такий дуже важливий блок, як сімейний бюджет. «Ми даємо учасникам тренінгів кілька способів ведення домашньої бухгалтерії. Робимо також акцент на необхідності формування сімейного резервного фонду (навіть тоді, коли в сім’ї невеликі доходи) та методах його зберігання, підводимо людей до того, що вони мають дбати про майбутнє, створювати собі «подушку» фінансової безпеки, — розповідає Костюк, — пояснюємо, що робити, якщо банк визнають неплатоспроможним, які функції та обов’язки Фонду гарантування вкладів».

Майстер-тренер Тетяна Герасимова впевнена, що під час тренінгів вдається якщо й не вибудувати спочатку, то внести істотні зміни у «фінансову лінію життя» учасників, сприяти виробленню у них більш активної громадської позиції. Цьому сприяють  також індивідуальні консультації слухачам, відверті розмови з ними. Так, одна з учасників тренінгу розповіла тренерові про свою мрію повернутися до Авдіївки й висаджувати там троянди. Та поки повертатися ще зарано, то жінка потім телефоном повідомила, що разом із подругами висаджує квіти в Роменському, де нині мешкає.

Дуже корисними для себе називають тренінги їхні учасники. Приміром, Людмила Данько під впливом дводенного тренінгу вирішила заглибитись у фінансові справи й вивчає нові для себе терміни, знайомиться з можливими послугами, кримінальною хронікою та подіями на банківському ринку по інтернету. Завдяки цьому вона відчуває себе на фінансовому ринку набагато впевненіше, ніж раніше, і навіть стверджує: «Не дамо роботи шахраям».

Однак зрозуміло, що дводенні тренінги здатні лише розбудити інтерес до обізнаності у сфері фінансів і що над цим людям доведеться надалі працювати самостійно. Щоб перевірити цю гіпотезу, «День» попросив присутніх учасників відповісти, що вони робитимуть в разі, якщо якісь справжні чи так звані коректори, користуючись СМС, висуватимуть до них необґрунтовані вимоги. У відповідь почув, що звертатимуться до Фонду захисту вкладників, щось там з’ясовуватимуть тощо.  Насправді ж, як сказали «Дню» експерти, якщо людина не знає за собою якоїсь провини чи боргу, їй найкраще просто не реагувати на подібні звернення.